flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

№40/2021. Анонс публікацій

04 жовтня 2021, 07:58

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» №40 (1546), 2 – 8 жовтня 2021 р.


Чи впливає реформа правоохоронних органів на подолання проблем у комунікації між процесуальними опонентами? Яким має бути ідеальний поліцейський? Як знайти винного, а не винуватого? Чому «болюче питання для України» — це не про правоохоронну реформу»? Про це та інше читайте в матеріалі Ігоря Новікова, котрий спілкувався з першим заступником міністра внутрішніх справ Євгенієм ЄНІНИМ.

Постійні процеси реформування правоохоронних органів та практично безперервні зміни в законодавстві призводять до попиту на нові юридичні послуги. Звісно, за таких умов змінюється як судова, так і юридична практика. І на таку перебудову також потрібні час та відповідна кваліфікація правників. Керуючий партнер Адвокатського об’єднання CREDENCE Василь ФАРИННИК зауважив, що «ціна помилок може бути для декларанта значно вищою, ніж послуги кваліфікованого юриста». З якими новими правовими питаннями стикаються адвокати компанії? Дізнавайтеся в інтерв’ю журналіста «ЗіБ» Лева Семишоцького.

Не встигли відпочити від «голодних» дебатів щодо обділеної у 2021 році судової влади, як доводиться планувати 2022-ий. Міністерство фінансів продовжує рольові ігри, де воно — це Кріт, а судова влада — Дюймовочка, котра має їсти по півзернятка на день. Як ВАКС ділиться з

панського плеча, КС хоче новий автопарк, а ВРП й скоринки не дісталось – читайте в матеріалі Вікторії Якуші про держбюджет-2022 «Між бажаним і пропонованим».

В Організації з безпеки і співробітництва в Європі знайшли корінь зла. Член Вищого антикорупційного суду шукає істину, але обіцяє вимкнути мікрофон. А голова комітету Верховної Ради мріє впіймати велику рибу, знімає епоху недоторканності і тісно комунікує з очільником антикорупційного органу. Про цей «спіритичний сеанс» на круглому столі читайте в матеріалі Тимофія Михалкова «Склянка з цикутою».

Обізнаність із законодавчими нормами є запорукою успіху в розвитку своєї справи. Проте і вчасну кваліфіковану юридичну допомогу ніхто не відміняв. Як на цьому зійшлися правники та комерсанти – дізнавайтеся в матеріалі Вікторії Подоляки «Заради успіху у справах» про результати тематичного форуму.

З ЄДРСР та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зникає інформація, органи влади сприймають інформацію, як свою власність, а сайт «Укрпошти» залишається найпопулярнішим для Феміди. Правники вважають: аби виправити ситуацію, держава має декларувати єдиний підхід до відкритих даних. Про «реєстр реєстрів» та інші перспективи використання відкритих даних у судочинстві читайте в матеріалі Юлії Бойко «Все рухаємося в напрямку…».

В умовах вимушених карантинних обмежень і нестачі фінансування судочинство продовжує активну роботу щодо цифровізації. Зокрема, днями Державна судова адміністрація представила новий мобільний застосунок «єСуд». Як ДСАУ спробувала полегшити доступ до Феміди через мобільний додаток

дізнавайтеся в матеріалі Вікторії Подоляки «Цифрова» перспектива».

Навесні 2014 року перед багатьма державними службовцями, котрі працювали в Криму, постав непростий вибір: залишити все та виїхати з півострова чи зрадити присягу. Утім, деякі з тих, хто залишився вірним Батьківщині, дотепер у підвішеному стані через недогляд законодавця. Довідуйтеся в матеріалі Лева Семишоцького «Через терни до посади», чи потрібні Україні кримські судді, якщо їм доводиться майже 7 років чекати постійного місця роботи.

Правники проілюстрували на прикладах, які апеляційні суди вважають постанову Кабінету Міністрів про обмеження дії мораторію на податкові перевірки законною, а які ні. Також розповіли, кому слід непокоїтися через непрямі методи оподаткування, що фіскали застосовують до державних службовців. У статті Любові Золотої «Мораторій з виняткам» дізнавайтеся, чи може постанова КМ обмежувати дію норм ПК, якщо в апеляційних інстанцій різні думки.

У нашій реальності порушення права на захист під час затримання особи — повсякденна практика правоохоронних органів. Однак їхні помилки відкривають шлях для подальших неправомірних дій, як-от неналежне поводження із затриманим, протиправне втручання в його життя, ненадання права на захист та ін. Тому це питання сьогодні є досить актуальним і потребує обговорення. Про типові помилки правоохоронців під час затримання особи розповідають ГАННА ГАРВАРТ і  ОЛЕГ РАЧУК, помічник адвоката та керуючий партнер OLEH RACHUK Law Firm відповідно, в матеріалі «Свобода в кайданках».

Як відомо, кошти на ЄСІТС вичерпані, і судова влада вже заявила, що нових модулів програми

чекати не варто. Разом з тим Мінцифри, що мало також упроваджувати штучний інтелект для судів, оголосило, що їхні потреби забезпечили тільки на 36,5%. На які напрями цифровізації, що мали б сприяти й суддям, не вистачає коштів – дізнавайтеся в матеріалі Анастасії Куліш «Ціна «електронної» країни».

Погоджуючи законопроект щодо страховиків, парламентарі дійшли до висновку, що на корупціогенні фактори у висновках антикорупційного комітету не слід звертати уваги, а Національний банк варто наділити дискреційними повноваженнями, бо він дбає про клієнтів. Як фінансовий комітет ВР визначив це загальним політичним підходом, читайте в матеріалі «Тут граєм, там не граєм — рибу загортаєм» Ірини Карвай.

Закон і Бізнес