Закон і Бізнес N 40 (1234). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 40 (1234). 3 - 9 жовтня 2015 р.

Судова влада

За плечима адміністративних судів — 10-річний досвід роботи за правилами Кодексу адміністративного судочинства. За цей час вдалося визначити слабкі та сильні місця КАС, напрацювати зміни, необхідні для вдосконалення адмінзаконодавства. Голова Вищого адміністративного суду Олександр НЕЧИТАЙЛО розповів «ЗіБ», які кроки робитимуть «адміністративники», аби громадяни були впевнені: їхні справи будуть розглянуті ефективно, якісно та в розумні строки. Також він поділився міркуваннями з приводу того, яким бачить адмінсудочинство в майбутньому — після проведення конституційної реформи.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ підтримав у першому читанні проект постанови, яка роз’яснює особливості притягнення суддів до кримінальної відповідальності за постановлення неправосудних рішень. Проте говорити про особливості роз’яснення поки що рано. В установі обіцяють, що її доопрацюванням займатиметься спеціально створена робоча група, науковці з провідних вузів та представники низки державних установ. Водночас, хоча деякі положення проекту і викликають дискусію з-поміж суддів ВСС, деякі загальні настрої колективу можна визначити вже зараз. Докладніше про це у статті

“Прокурорське скасування”.

Без адміністративних судів держава ніколи не зможе стати демократичною, а громадяни будуть позбавлені реального захисту своїх прав та свобод від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Тому адмін’юстицію необхідно обов’язково зберегти. А в умовах активізації євроінтеграційного процесу її слід удосконалити. Про це читайте у матеріалі“Зберегти й удосконалити”.

Рада суддів та Вища кваліфікаційна комісія уже тривалий час погоджують процедурні моменти проведення первинного кваліфікаційного оцінювання. Внаслідок цього були порушені строки проведення перевірки володарів мантій Верховного та трьох вищих спеціалізованих судів: оцінювання вони мали пройти до кінця вересня. Тепер же, припускають експерти, не виключено, що в деяких учасників процесу виникнуть сумніви у професійній придатності служителів Феміди та в тому, чи можуть вони здійснювати правосуддя. Детальніше -“Відкладена профпридатність”.

Чи зобов’язані судді самостійно вносити рішення до єдиного реєстру та що робити, якщо цей обов’язок суперечить їхнім релігійним переконанням? Відповіді на ці запитання намагалися знайти члени Вищої ради юстиції. Докладніше про це - "Конфлікт віри й обов’язків".

Затверджений механізм кваліфікаційного оцінювання не схвалює ні Венеціанська комісія, ні міжнародна спільнота. Цей механізм має враховувати рівень судді, а також, міжнародно-правові стандарти та повагу до володарів мантій. На цьому наголосив секретар пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Дмитро Луспеник під час круглого столу, що відбувся на цьому тижні. Як це було читайте у статті "На запит суспільства".

Судова практика

Новий Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року містить новелу стосовно визначення початку стадії притягнення до кримінальної відповідальності. На відміну від КПК 1960 року, вона починається з повідомлення особі про підозру. Відповідна процедура не тільки набула іншого процесуального змісту, а й передбачає конкретні вимоги до сторони обвинувачення, недотримання яких породжує негативні правові наслідки.

Над цим питання у статті “Без підозри не обійтись” роздумує Юрій Сухов, адвокат, кандидат юридичних наук, м.Київ.

Правники закликають своїх клієнтів до обережності, адже кожен співрозмовник може виявитись провокатором, підісланим вартовим порядку задля підбурювання до скоєння злочину. Тим же, хто ускочив у халепу, залишається апелювати до світової практики та здорового глузду володарів мантій. Деталі -"А чи був злочин?".

Досліджуючи практику розгляду земельних спорів, судді апеляційної інстанції звертають увагу на необхідність установлення правомірності укладення договорів про відчуження паю, правильного визначення суб’єктного складу сторін, урахування законодавчих змін. Основною ж проблемою залишається визначення строків позовної давності.

Про це читайте у статті "Terra Incognita"Ірини КОВАЛЕНКО, судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Харківської області, та Антон КИРИЧКА, начальника відділу судової статистики та узагальнення судової практики Апеляційного суду Харківської області.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов’язане

реалізацією права на справедливий судовий розгляд. Наявність такої умови дисциплінує учасників правовідносин, запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного стану невизначеності у правовідносинах.

Як це питання регулюється вітчизняним законодавством та тлумачиться Верховним Судом та Європейським судом з прав людини роздумує у статті "Елементи справедливості" Павло Пархоменко, суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області, кандидат юридичних наук.

Податки

Фінансисти та законотворці перебувають у пошуках рецепта ефективного оподаткування. Вони пропонують зрівняти ставки податків, відмовитися від єдиного соціального внеску та ліквідувати податкову міліцію. Юристи ж упевнені, що для розвитку бізнесу та наповнення бюджету достатньо сумлінного дотримання посадовцями букви закону. Докладніше про позиції обох сторін читайте у статті "Нічого зайвого".

Самоврядування

Одним з напрямів розв’язання соціально-економічних проблем може бути вивчення досвіду децентралізації влади та економіки, накопиченого протягом багатьох століть. Особливо актуальним це питання стало нині, в умовах підготовки відповідних змін до Конституції. За таких умов необхідно визначити як недоліки, так і сильні сторони місцевого самоврядування в ХІХ ст.

Про це читайте у статті "Без витрат, але й без справедливості" Валентина Головченка, кандидата юридичних наук, заслуженого юриста України.

Питання для КСУ

Конституційний Суд визначить, чи відповідають Основному Закону повноваження Нацради з питань телебачення і радіомовлення встановлювати розміри штрафів для телерадіоорганізацій. Парламент має змогу зняти питання ще до висновку суду, якщо затвердить штрафи на законодавчому рівні. Про це ви дізнаєтесь зі статті "Чи проштрафилась Нацрада".