Дайджест / Звільнити всіх: Якими будуть наслідки, якщо всіх суддів першої «п'ятирічки» одночасно позбавити посад?

 Чи замислювались автори реформи над тим, якими будуть наслідки одночасного звільнення всіх «молодих» суддів? Напевне, ні. Адже в переважній більшості "молоді" судді, які сьогодні перебувають на першому п'ятирічному випробувальному терміні, працюють в судах перших інстанцій. Нагадаю, щоб стати суддею апеляційного суду, потрібно мати стаж роботи судді не менше 5 років, вищого спеціалізованого суду – не менше 10 років, Верховного суду – не менше 15 років. Тому більша частина суддів першої п'ятирічки і працюють в районних судах, а перейти на роботу до суду вищого рівня їм заважає відсутність достатнього стажу. Як наслідок, одночасне звільнення всіх суддів першої «п’ятирічки» відчують в першу чергу громадяни, які звертаються до суду із своїми проблемами. Наведу приклад: в одному з районних судів міста Києва в кримінальній палаті працює 7 суддів, 4 з яких - судді першої п’ятирічки. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Отже, в разі одночасного звільнення всіх суддів першої "п'ятирічки", в цьому суді залишиться лише одна колегія, яка буде уповноважена розглядати справи. Всі інші обвинувачені мусять чекати. І не де інде, а в СІЗО. У цей же час, взяті під варту особи, як правило, утримуються в умовах, які не відповідають міжнародним стандартам і елементарним санітарно-гігієнічним нормам і правилам.

Крім того, саме по собі утримання під вартою є обтяжливим для Державного бюджету. Це лише один з прикладів і лише для Києва. А найчастіше в Україні є суди, де немає поділу на колегії: цивільна або кримінальна. В разі одночасного звільнення всіх суддів, призначених уперше, там просто не буде половини суддівського корпусу. І замінити швидко їх не вийде.

Тепер кілька слів про самих суддів і ситуацію, в якій вони опиняться. У разі прийняття змін до Конституції в запропонованій редакції, судді «першої п’ятирічки» фактично втрачають роботу. За ними не буде зберігатись їх робоче місце.

Людина повинна буде проходити знову процедуру призначення судді вперше - в порядку конкурсу на загальних підставах. З урахуванням того, що тепер всі кандидати мають пройти спеціальну підготовку в Національній школі суддів протягом 12 місяців, а також необхідний час на рішення ВККСУ про оголошення добору, прийняття документів, їх перевірку, складання тестів, іспитів - на ці процедури необхідно приблизно 2 роки. Цікаво, хто буде в цей час здійснювати правосуддя замість них: пан Леонід Ємець? Чи пан Сергій Головатий? Читайте: Справедливий суд? Не смішіть. Блог Леоніда Ємця Тобто суддя стає безробітним, і має не тільки шукати нову роботу, а й йти там у відпустку, щоб мати час на навчання в Школі суддів, витрачати більше року для того, щоб мати можливість скласти іспити. Хоча він на протязі 5 років чесно відпрацював діючим суддею.

Або логіка реформи передбачає, що абсолютно всі "молоді" судді, що сьогодні перебувають на випробувальному 5-трирічному терміні є корупціонерами? Злочинцями? Нагадаю, що здебільшого, на «першій п’ятирічці» наразі перебувають ті судді, які у 2011-2013 роках були призначені по новій системі добору кандидатів – після складання кваліфікаційних іспитів. Ця система добору отримала високу оцінку міжнародних експертів: зокрема, схвальні відгуки Венеційської комісії, а також була позитивно оцінена експертами Ради Європи у форматі роботи Східного партнерства. Процедура запровадження кваліфікаційних іспитів в Україні проходила за участі фахівців проекту USAID: «Україна: верховенство права». Експерти-тестологи якого навчали співробітників ВККСУ і Національної школи суддів України, як формувати тестові завдання для кандидатів, проводити їх апробацію.

Треба не забувати, що під категорію суддів «першої п’ятирічки» підпадуть ті, хто працює і більше 5 років, але не встиг обратися суддею безстроково. Вірніше, вони встигли б, але сьогодні призначення судді на посаду безстроково можливе тільки після голосування за його кандидатуру в парламенті.

У той час як Верховна Рада свідомо не виносить це рішення на голосування до сесійної зали. Тобто, свідомо бездіє, що свідчить про невиконання парламентом своїх конституційних повноважень. І це - приклад корупції і тиску на судову систему з боку політиків. Якщо суддя буде домовлятись - питання про його перепризначення теоретично може бути винесене на голосування до сесійної зали. І він встигне стати суддею безстроково і як наслідок зможе зберегти посаду. Якщо суддя відпрацював 5 років, йому час ставати суддею безстроково, але він не має лоббі в парламенті, його питання може не потрапити до сесійної зали.

І в разі прийняття судової реформи в запропонованій членами Конституційної комісії редакції, він залишається без роботи.

Втратять від такої «реформи» лише ті, хто чекає на правосуддя – наші громадяни. Які вже і так, не без допомоги політиків, зневірились у судовій системі. Під красивим гаслом «відновимо довіру до судової влади» прихильники змін до Конституції у частині правосуддя лише цю довіру вбивають. Безумовно, автоматичне звільнення суддів може бути, і, ймовірно, стане предметом розгляду в Європейському суді з прав людини. Далеко не всі «молоді» судді мовчки погодяться із таким ставленням до себе.

Автор Иван Тимофеевич Парсерский

Джерело: uinp.info