Відкладена профпридатність

Рада суддів та Вища кваліфікаційна комісія вже тривалий час погоджують процедурні моменти проведення первинного кваліфікаційного оцінювання. Внаслідок цього були порушені строки проведення перевірки володарів мантій Верховного та трьох вищих спеціалізованих судів: оцінювання вони мали пройти до кінця вересня. Тепер же, припускають експерти, не виключено, що в деяких учасників процесу виникнуть сумніви у професійній придатності служителів Феміди та в тому, чи можуть вони здійснювати правосуддя.

Заковика в алгоритмі

Президентська ініціатива забезпечити всіх правом на справедливий суд швидко знайшла підтримку в стінах парламенту. Однак, як показала практика, реалізувати деякі норми закону «Про забезпечення права на справедливий суд» у такому ж темпі доволі проблематично. В одних випадках — через уповільнену реакцію держорганів, в інших — через діаметрально протилежні підходи до втілення в життя новацій.

Наприклад, Кабінет Міністрів не зважав на визначені законом строки і зволікав з приведенням своїх нормативно-правових актів у відповідність із документом «про справедливий суд». Так, до кінця червня Уряд мав унести зміни до постанови, якою встановлюються умови оплати праці працівників апарату судів, підвищивши рівень їхнього заробітку. Однак чиновники не квапилися виправляти недоліки у своїх актах. Це призвело до появи великої кількості позовів представників апарату судів до Кабміну. Володарям мантій доводилося нагадувати урядовцям, що вони мають виконати власний обов’язок — привести розмір посадового окладу цих осіб у відповідність до чинного законодавства.

Затримка виникла із запровадженням ще однієї «гарантії», необхідної для забезпечення права на справедливий суд, — первинного кваліфікаційного оцінювання володарів мантій. Дехто з експертів і тут вбачає небажання влади, у цьому випадку — судової, пройти своєрідний тест на професійну придатність та очистити свої ряди. Однак більшість фахівців уважає інакше: «кваліфревізія» окремих служителів Феміди не відбулася вчасно з інших причин — РСУ та ВККС ніяк не можуть дійти згоди, за яким алгоритмом її проводити. Хоча ці органи, на думку експертів, як ніхто повинні розуміти: найменше зволікання аж ніяк не допомагає зміцнити довіру до суду.

«Процедурна гра»

Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» кваліфоцінювання повинні пройти всі володарі мантій. Першопроходцями мали б бути представники ВС та вищих спецсудів. На перевірку їхньої профпридатності законодавець дав не так уже й багато часу: півроку з дня набрання чинності згаданим актом.

Відлік часу розпочався 28 березня і на цьому тижні вже закінчився. При цьому жоден із «верховників» чи служителів Феміди з вищих установ не підтвердив кваліфікацію.

Можливо, припускають фахівці з питань законотворення, помилку допустили парламентарі, які виділили на проведення такої серйозної процедури зовсім мало часу. Дехто з нардепів навіть намагався її виправити: пропонував подовжити строк, передбачений для кваліфоцінювання суддівської «верхівки». Однак у народних обранців не дійшли руки до цих пропозицій.

Водночас експерти не виключають: «часовий збій» стався і з вини ВККС та РСУ, які занадто захопилися «процедурною грою». Річ у тім, що відповідно до закону проведення первинного оцінювання забезпечують «кваліфікаційники». Вони розробили два проекти, один з яких установлює порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання суддів. Але без погодження органу суддівського самоврядування застосовувати акти на практиці комісія не може. 10 липня ВККС направила проект порядку до РСУ, але та забракувала його й повернула на доопрацювання. За тиждень постійно діючий орган оновив документ і знову передав його «самоврядникам».

Однак і цього разу не всі пункти проекту припали до душі членам РСУ, і вони погодили його з певними зауваженнями. Представники ради наполягали на двох основних позиціях. Перша — аби представники ВККС та Вищої ради юстиції, які є суддями, першими піддалися перевір-
ці на профпридатність, а потім уже «ревізували» колег.

Друга стосувалася безпосередньо алгоритму проведення кваліфоцінювання. На думку комісії, воно має відбуватися за «класичним сценарієм»: спочатку володарі мантій складають іспит (включає тестування та виконання практичного завдання), потім аналізується їхнє досьє і проводиться співбесіда. Така послідовність не влаштувала членів РСУ, адже вони були переконані, що працюючих законників потрібно перевіряти інакше: дослідити досьє, поговорити про здобутки та невдачі в суддівській кар’єрі. І тільки в разі необхідності, якщо у ВККС виникнуть сумніви в кваліфікації володаря мантії, відправляти його на екзамен.

Декому з експертів здавалося дивним, що РСУ, до складу якої входять виключно судді, та ВККС, більшість членів якої — теж служителі Феміди, не можуть дійти згоди і вирішити, що має бути спершу — іспит чи досьє. Подейкували, що окремі володарі мантій навіть почали підозрювати колег — членів комісії у навмисному затягуванні процесу та у «зраді інтере-
сів суддівської спільноти».

Та інформація, яка недавно з’явилася на офіційному веб-сайті ВККС, унесла ясність у це питання. «Висловлені Радою суддів зауваження офіційно отримані комісією 11 вересня. Як випливає з аналізу цих зауважень, вони не були предметом обговорення під час узгоджувальної наради, яка проходила 13—14 серпня, не висувались як пропозиція… та суттєво відрізняються від концептуальних підходів проведення кваліфікаційного оцінювання, які були визначені під час доопрацювання порядку», — йшлося у повідомленні.

Ще один важливий документ, розроблений ВККС, — проект Положення про порядок складення іспиту та методику його оцінювання — РСУ погодила (і знову ж таки із зауваженнями) тільки в середині вересня. Поки згадані акти остаточно не затверджені, «кваліфікаційники» не можуть дати старт оцінюванню.

Зародження сумнівів

Напевне, чим довше узгоджуватимуться процедурні правила, тим більше посилюватимуться підозри, що судді навмисно відтягують виконання закону. Громадян не цікавитимуть перебіг дискусії між РСУ та ВККС, важкі пошуки компромісу, «незручні» пункти в процедурних документах. Адже для них головне — це бачити закон у дії, їм потрібен не стільки процес, скільки результат такого собі «кваліфікаційного очищення» лав Феміди. Причому критерієм справедливості такого виду люстрації для громадськості вочевидь виступатиме не якість правосуддя, а кількість тих, хто залишиться без мантії.

По-друге, вважають фахівці, порушення вимоги оцінити «верховників» та представників вищих спецсудів до кінця вересня може заплямувати репутацію не так РСУ та ВККС, як згаданих володарів мантій. Адже мета перевірки на профпридатність, як говорить закон, — підтвердження можливості здійснення служителями Феміди правосуддя у відповідних установах.

«Верхівка» судового Олімпу поки що не пройшла цей «обряд». Звичайно, не з власної вини. Та таке виправдання навряд чи влаштує окремих політиків та громадських діячів. Тому не виключено, припускають експерти, що сторони процесів можуть ставити під сумнів здатність володарів мантій, які не пройшли кваліфоцінювання, справедливо розглянути їхні справи: починаючи від відводів і закінчуючи скаргами до Страсбурга. У той час як сумніву варто піддавати те, чи дійсно запропоновані законом заходи спрямовані на забезпечення громадянам права на справедливий суд.

КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА

Джерело: zib.com.ua