flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

N 43 (1237). Анонс публікацій

23 жовтня 2015, 15:04

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 43 (1237). 24 - 30 жовтня 2015 р.



Судова влада

Представники влади планують кардинальні зміни в судовій системі, аби Феміда стала більш незалежною. Однак не всі засоби досягнення цієї мети видаються правильними самим представникам суддівської спільноти. Яка небезпека криється в деяких положеннях проекту змін до Конституції? До чого може призвести звільнення відразу всіх володарів мантій? Чому суддів — порушників присяги не поспішають позбавляти посад? Про все це та багато іншого «ЗіБ» розповів голова Вищої ради юстиції в 2010—2013 роках, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Володимир Колесниченко.

В останні роки стали популярними гасла щодо «перезавантаження» судової системи та її очищення від корупціонерів у мантіях. Засоби масової інформації рясніють результатами соціологічних досліджень, згідно з якими рівень довіри до вітчизняної Феміди є одним з найнижчих у світі. Водночас з’являються публікації, що розкривають залежність деяких судів від політичного впливу. Отже, численні спроби законодавців удосконалити судову систему зазнали фіаско. В якому ж напрямку має рухатися судова реформа, аби він не змінювався залежно від політичного курсу в країні та волі нових можновладців?

Це питання у статті "Примари оновлення"аналізує Костянтин Василяка, голова Господарського суду Миколаївської області.

Аби з’ясувати, чи може Вища рада юстиції з власної ініціативи внести подання про звільнення судді за порушення присяги, члени колегіального органу кілька годин сперечалися з приводу норм Конституції, позиції Європейського суду з прав людини та недавніх змін до законодавства. Рішення ж, яке прийняли в Раді, матиме практичне значення не тільки для конкретного питання, а й деяких суддів. Про це читайте у матеріалі "Конфлікт теорії та практики".

Вищій раді юстиції не вдалось ухвалити рішення про внесення матеріалів до Верховної Ради щодо звільнення судді, яку звинувачували в порушеннях під час розгляду «справ майдану». Однак політикам у цій ситуації немає на кого нарікати, крім самих себе. Детальніше - "ВРЮ втратила голос".

5 років тому законодавець кардинально змінив процедуру добору суддів. Це позначилося і на «вартості» суддівської посади. Якою ціною тепер дістається правникам крісло в обителі Феміди і скільки коштів витрачається державою на поповнення системи новими кадрами? Про це ви дізнаєтесь зі статті"Мантія із цінником, або Скільки коштує стати суддею".

Судова практика

Рано чи пізно в нашій державі з’явиться велика кількість справ щодо втрати власності в зоні проведення антитерористичної операції чи в Криму. Тому українським володарям мантій у пригоді може стати практика Європейського суду з прав людини щодо захисту права власності. Детальніше читайте у статті

"Володіння з єврозахистом, або Як практика ЄСПЛ щодо права власності врятує українські суди в майбутньому".

Уже наступного місяця пленум Вищого господарського суду планує затвердити постанову «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин». У документі, зокрема, передбачається приділити увагу таким питанням, як визначення моменту виникнення та порядку набуття корпоративних прав, аспекти реалізації корпоративних прав, способи підрахунку голосів учасників для встановлення повноважності загальних зборів, застосування строку позовної давності тощо. Докладніше -"Правила виживання акціонера".

Захищаючи інтереси неповнолітніх українців, судді готові позбавляти батьківських прав недбайливих матерів та долучати до їх виховання іноземців. Водночас позбавлення батьківських прав законники вважають крайнім заходом та підкреслюють, що його застосування не звільняє батьків від виконання обов’язків стосовно чад.

Над цим питання в матеріалі "Чужих дітей не буває" роздумує Людмила Козак, керівник апарату Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області.

Сьогодні все частіше скоюються насильницькі злочини, знаряддям яких стає зброя, котра заводами-виготовниками випускається як газова. Однак особливості її конструкції є діаметрально протилежними здатності уражати. Як наслідок, це призводить до використання такої зброї під час вчинення суспільно небезпечних діянь. А наявність прогалин у правовому регулюванні дозволяє уникати кримінальної відповідальності за незаконне поводження з нею.

Це у статті Небезпечний «трансформер»аналізує Тетяна Пономарьова, експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Донецькій області.

Люстрація

Після піврічної перерви Конституційний Суд відновив слухання справи стосовно низки положень люстраційного закону. Адже, попри запевнення чиновників Міністерства юстиції, парламенту так і не було запропоновано поправки до спірного акта, які б врахували зауваження європейських експертів. Про це читайте у статті "Повернення до люстрації".

Депутати

В умовах реформування органів кримінальної юстиції, формування та розроблення нормативно-правових актів, зокрема тих, що регламентують діяльність новоствореного Національного антикорупційного бюро, надзвичайно актуальним стає питання можливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно осіб, які мають імунітет. Зокрема, чи доцільно пов’язувати проведення НСРД щодо народного депутата з наданням згоди Верховною Радою на його притягнення до кримінальної відповідальності?

Докладніше читайте у матеріалі "Стережись імунітету!" Олега Татарова, доктора юридичних наук, доцента, заслуженого юриста України.

Президент доручив Конституційній комісії підготувати зміни до Основного Закону щодо

позбавлення мандата депутатів-прогульників. Проте можуть виникнути питання щодо способу реалізації такої норми. Також є ймовірність, що її використовуватимуть для боротьби з неугодними. Детальніше -"Працюй або йди".

ЗМІ

Недавно парламент ухвалив закон щодо розкриття власників засобів масової інформації, який зобов’язує надавати відомості про бенефіціарів. І хоча компанії ще не почали повідомляти відповідну інформацію Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, юристи вже зараз бачать низку проблемних аспектів, які можуть ускладнити виконання приписів документа.  Про це читайте у статті "Жодних секретів".

Закон і Бізнес