Однією з ключових проблем сучасної цивілістичної правової думки є питання забезпечення ефективного захисту права власності, - Анатолій Коструба

 Одним з найважливіших викликів сьогодення є забезпечення ефективного захисту права на мирне володіння майном. Саме ця проблематика стала предметом розгляду четвертого засідання міжнародної конференції «Право власності: європейський досвід та українські реалії», яка проходить у Верховному Суді України 22-23 жовтня 2015 року.

Однією з ключових проблем сучасної цивілістичної правової думки є питання забезпечення ефективного захисту права власності, – зазначив у своєму виступі доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права Прикарпатського національного університету Юридичного інституту імені Василя Стефаника Анатолій Коструба. І, в умовах України, ускладнює це питання й те, що протягом березня 2014 – лютого 2015 років окупаційними органами управління на території Кримського півострову було прийнято низку актів правозастосування з приводу націоналізації майна держави Україна, окремих юридичних і фізичних осіб на користь об’єктів Російської Федерації.

Для вирішення кола питань щодо захисту майнових прав було прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на території тимчасово окупованої території», але глибинний аналіз його положень засвідчив абсолютно протилежний результат, – повідомив доповідач. Зокрема, законодавче закріплення нікчемності повноважень і діяльності органів, створених на тимчасово окупованій території, перешкоджає проведенню розумних судових процедур, зміна територіальної підсудності розгляду спорів виключає можливості забезпечити права осіб на ефективний засіб юридичного захисту тощо.

Анатолій Коструба також проаналізував норми цивільного законодавства РФ з огляду дієвості захисту майнових прав на тимчасово окупованій території.

– Дійсно, кілька років тому Україна безпрецедентно і в дуже короткий період часу отримала дуже серйозний удар по державному імунітету, в тому числі і з погляду майна і державної власності, – зауважила Тетяна Сліпачук, кандидат юридичних наук, партнер юридичної фірми «Саєнко і Харенко». Законодавчі кроки для вирішення проблемних питань вимагають дотримання трьох складових – розуміння концептуального значення нововведень у законодавстві, їх можливої правозастосовної практики всередині судової системи і міжнародної практики в іноземних судах і арбітражах.

Практична відсутність в українському законодавстві концепцій і понять, які є у міжнародному приватному праві, особливо тих, що пов’язані з відповідальністю та імунітетом держави і державної власності, викликають необхідність оновлення цивільного законодавства, – наголосила доповідач. Українські теоретичні, практичні і правозастосовні розробки занадто застарілі, ними неможливо користуватись, на них неможливо посилатись у сучасних працях, вони не дають можливості відстоювати державні інтереси України в іноземних юрисдикціях.

Доктор юридичних наук, завідувач відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Павло Кулініч у своїй доповіді на конференції розглянув питання переходу права власності на земельну ділянку в разі набуття права власності на розташовані на ній об’єкти нерухомості. Зокрема, доповідач зауважив, що подібні відносини регулюються виключно статтею 120 Земельного Кодексу України, і нагадав учасникам дискусії, як змінювалась ця стаття з моменту прийняття кодексу до сьогоднішнього часу.

– Між цивільним і земельним правом стоїть велике спільне завдання – забезпечити уніфіковане регулювання суспільних відносин щодо набуття здійснення прав на нерухомість, ­– зазначив Павло Кулініч, – і співвідношення між нормами цивільного і земельного права потребує остаточного законодавчого врегулювання.

Учасники Конференції під час IV робочого засідання, модераторами якого були суддя Верховного Суду України к.ю.н. Василь Гуменюкта д.ю.н. професор кафедри №1 Національного юридичного університету імені Ярослава МудрогоІнна Спасібо-Фатєєва, обговорили й інші актуальні питання забезпечення ефективного захисту права власності на сучасному етапі розвитку нашої держави.