Є дві справи, де ЄСПЛ констатував порушення палатою Верховного Суду Конвенції — Бабін

 З Борисом Бабіним, Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) говоримо, зокрема, про вплив рішень ЄСПЛ на кар`єру українських суддів

Борис Бабін вказує на труднощі відкриття дисциплінарного провадження щодо суддів на підставі рішень ЄСПЛ.

На погляд Бориса Бабіна змінити систему правосуддя дозволить запровадження діючого Суду присяжних, жодні кадрові пертурбації докорінно не змінять судову систему.

Урядовий уповноважений зазначає, що на відміну від європейських колег українські  судді не користуються напряму офіційними сайтами, де розміщуються рішення ЄСПЛ, вимагають надавати офіційні переклади та засвідчені печатками оригінали рішень. «Рада Європи до цього вже звикла», — іронічно зазначає Борис Бабін.

Про проблеми правової визначеності на прикладі наявності та відсутності офіційного перекладу Рішення ЄСПЛ у залежності від того, на яку правову позицію пристав суддя, а також про те, що в Україні немає механізмів із забезпечення виконання рішень ЄСПЛ колегіальними органами будь-якого рівня, йдеться в розмові на Громадському радіо.

Лариса Денисенко: На що і як можуть впливати рішення Європейського суду. Адже до національного законодавства, вони є джерелом права. В який спосіб суди мають звертати на них увагу?

Борис Бабін: Проблема рішень Європейського суду, як джерел права, в Україні є дуже нагальною і гострою, адже ми приєднались до конвенції про права людини 50-го року і протоколів до неї, у нас закон відповідний 2006 року, який стосується застосування практики Європейського суду. Відповідно до цього акту і міжнародних зобов’язань України, всі рішення Європейського суду з прав людини, що вступили в законну силу мають значення джерела права. У чому особливість? Маються на увазі будь-які рішення Європейського суду, а не лише рішення проти України, це слід врахувати. Друга, цікава особливість полягає в тому, що Європейський суд, хоча і є органом, що виносить своє рішення керуючись певними попередніми прецедентами, все ж таки не є максимально пов’язаним з прецедентами і може поступово змінювати своє право і переходити до інших правових позицій. Тому часові рішення Європейського суду слід застосовувати комплексно. Зважаючи не лише на одне якесь рішення з питання, а на їх низку.

Існує проблема рішень, які схвалюються проти України, а тим більше проти третіх держав — проблеми перекладу. Європейський суд з прав людини виносить рішення англійською та французькою мовами. Для того, щоб це рішення українські судді застосовували, дуже часто вимагається їх офіційний переклад. Відповідно до законодавства, офіційний переклад рішень ЄСПЛ здійснює міністерство юстиції через секретаріат уповноваженого. Ми дійсно ці переклади робимо, ці переклади є офіційними, вони розміщуються на сайті Верховної Ради України.

По-перше є проблема перекладів, адже кількість рішень є великою. Виникає проблема дублювання перекладів, часто правозахисники перекладають рішення самостійно паралельно з міністерством юстиції. Тому в мережі можна зустріти не тільки переклад мінюсту, але і інші переклади українською. Ще гірше буває, коли рішення не перекладено взагалі. На жаль була така сумна практика в 12-13 роках, коли рішення Європейського суду, яке виносилося проти України не перекладалось вчасно. Зараз все перекладається вчасно і затримки або нема, або вона мінімальна. Але є певна заборгованість перекладів з тих часів.

У нас на сьогодні більшість заяв проти України, ми на першому місці, на другому Росія, на третьому Туреччина, але все одно це певна частка від загального обсягу — десятки тисяч заяв, які надходять і ті сотні тисяч, що схвалюються. Відповідно ми маємо фантастичні масиви рішень проти майже усіх держав Ради Європи, які у нас взагалі ніхто не має компетенції і повноважень, людей, фінансів, засобів, щоб перекладати.

Ми започатковуємо діалог з тими, хто перекладає рішення в Україні, проти інших держав, хоча б найбільш значущі, щоб ми їх якось оприлюднювали офіційно. Навіть якщо ми будемо мати якісний переклад таких рішень, він не буде офіційним. Дуже часто судді вимагають від осіб, що посилаються на рішення Європейського суду, або надати рішення суду в офіційному перекладі. Людина фізично не може задовольнити ці вимоги, бо офіційних перекладів не існує у нас, посвідчувати ці рішення абсолютно нікому, бо в Європі публікації на офіційному сайті є достатньо.

Лариса Денисенко: Повертаючись до дисциплінарності судів. Ми нещодавно спілкувалися з Олександром Волковим про його справу «Волков проти України». Якщо розглядати це рішення в комплексі, на що суд звернув увагу українського уряду стосовно процедури звільненні судді?

Борис Бабін: Ця справа є доволі символічною, яка доводить, що навіть судді Верховного Суду стають заручниками тієї ситуації в якій працюють. Справа Волкова довела, що навіть суддя Верховного Суду, якщо буде така ситуація не в змозі ефективно захистити свої права, зокрема захиститися проти звільнення. На формальні складові вказав суд, і це рішення є знаковим і складовим, його дуже важко імплементувати, бо це слід змінювати конституцію. Крім того, самого пана Волкова Верховна Рада дуже довго поновлювала, бо ніхто у нас не може змусити колегіальний орган виконувати рішення Європейського суду, немає механізму.

Тут проблема не у формі, а у змісті. Проблема в тому, що існує телефонне право  і радянській підхід так і залишається.

Лариса Денисенко: В справі Олександра Волкова ЄСПЛ вказав на не правовизначеність. Які існують проблеми у нас в країні з правовою визначеністю? І що це?

Борис Бабін: Вона передбачає чіткий правовий механізм. Коли ви в правових актах, описуючи певні вимоги робите невизначеність і певний елемент умовчання, або можливості тлумачення по різному  — це є дірка, з якою вилазить диявол завжди. Тому будь-який чиновник може використовувати цю норму, як йому завгодно. Як раз прикладом такої правової невизначеності є те, що у нас немає офіційних перекладів рішень проти третіх держав.

Лариса Денисенко: Є рішення європейського суду, де відповідно вказується на те, що суддя під час ухвалення рішень був опосередковано визнано, що це рішення він ухвалив неправомірне, або таке, що не відповідає стандартам і нормам Європейської конвенції з прав людини. Виникає питання, яка доля цього судді? Суддя в такому випадку продовжує працювати далі?

Борис Бабін: Ситуація не така проста як здається. Безумовно ми б хотіли взяти рішення Європейського суду, побачити там негідника якогось, звільнити його. Але виникає величезна кількість проблем. Загальним правилом ЄСПЛ вимагає від людини перед тим як поскаржитись в суд, пройти усі національні етапи захисту. Як мінімум це перша інстанція і апеляція, часто і касація. Треба мати декілька судових рішень схвалених різними суддями. Тут в одну справу, де суд бачить порушення вже ми маємо декілька осіб.

З рішень ЄСПЛ дуже не часто випливає факт конкретного порушення конкретним судом. Європейський суд не вставляє прізвища суддів у свої рішення. Це обтяжує відповідний контроль з боку правозахисників, бо вони змушені звертатися до нас, підіймати матеріали справи, бо з рішення не випливає прізвищ. Справа в Європейському суді триває багато днів, іноді і років. За цей час змінюються склади суддів і дуже важко виявити фактичні обставини , а ми маємо їх визначити, щоб довести вину, яка була 9 років тому. Я вже не кажу про термін давності, по дисциплінарці він рік.

Як раз у справі пана Волкова порушення присяги було визначено як правова невизначеність і сд сам нам каже, що це не дуже добрий варіант, щоб застосовувати таку підставу для звільнення судді і тут маємо замкнуте коло. Зараз маємо дуже яскравий приклад . Зараз проходять переатестацію співробітники прокуратури і там у багатьох громадських діячів виникла, на перший погляд, дуже здорова думка. Давайте візьмемо рішення ЄСПЛ, знайдемо там прокурорів порушників і не будемо їх пропускати в нову прокуратуру. На перший погляд, дуже добре. Але в кожній справі ЄСПЛ є багато прокурорів, бо це юридичний процес і там майже крізь будуть інтереси держави. Саме порушення важко довести.

Лариса Денисенко: Крім того, тут є ще така традиція вітчизняної прокуратури, що вони визначають прокурора, який це представляє в суді — одна людина, а займатися справою і порушувати можуть скільки завгодно людей.

Борис Бабін: Крім того у нас на сьогоднішній день дві кричущі справи Чебочин проти України та Єрьоменко проти України, де ЄСПЛ констатував факт порушення палатою Верховного Суду України Конвенції. Якщо ми і далі будемо мати такий підхід, то треба Верховний суд розпускати, бо судді займають позиція, що ми недоторканні і можемо схвалювати що завгодно. В таких випадках розповідати щось судді про рішення Європейського суду дуже важко.

Лариса Денисенко: То громадськість не так вже і не права, коли вимагає звільнення суддів, переатестації і перезавантаження системи. Чи існує процедура, керуючись рішенням суду, якою будь-який компетентний орган формував досьє і досліджував проблеми, котрі порушенні.

Борис Бабін: Коли кажуть, що давайте всіх суддів замінимо. На жаль, коли ми так робимо, то слід згадати східне прислів’я про дракона, коли хтось вбиває дракона — стає драконом через добу. Так само і тут, будь-які фізичні зміни осіб на цих кріслах, вони нічого не змінять, бо це система. Поки у нас не буде суду присяжних реального, а не тієї імітації, що зараз. Людина немає альтернативи корумпованому державному суду. Всі хочуть люструвати, але ніхто не каже, давайте змінимо систему. Нехай судді ці будуть, вони професійні, але наберемо присяжних, які не будуть давати цим суддям брутально порушувати процесуальне право. Про це ніхто не говорить.

Лариса Денисенко: Чи потрібно зараз проводити якусь кількість семінарів для суддівства? На ваш погляд, це ефективний метод навчання? Якщо судді знаходять виходи не приймати до уваги рішенняЄСПЛ.

Борис Бабін: Більшість будь-яких просвітницьких заходів має бути цікавою для тих, хто хоче цим користуватися. Судді порушники порушують не тому що вони погано освічені, вони все прекрасно знають. Це вже не зміниш, хоч сто тренінгів проводь — нічого в голові у людини в мантії ми не змінимо.

Цикл дискусій «Судова реформа в Україні» представляється «Громадським радіо» у співробітництві з Проектом Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», що фінансується Фондом з прав людини. 

Джерело: hromadskeradio.or