Хто захистить права українців у кримінальному процесі?

 Одним з головних чинників порушень прав людини у кримінальному процесі є неналежне виконання співробітниками правоохоронних органів своїх службових обов’язків, зловживання владою та службовим становищем, маніпулювання нормами чинного КПК України та відсутність належного контролю з боку процесуальних керівників.

Про це заявила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська під час ІІ Всеукраїнської конференції з кримінального права та процесу, організованої Асоціацією правників України.

Так, розповідаючи про результати спільного з громадськістю моніторингу застосування КПК судами, омбудсмен заявила, що порушення прав людини у кримінальному процесі відбуваються дедалі частіше. Проаналізовані під час моніторингу порушення кримінального процесуального законодавства свідчать про необхідність невідкладного реформування системи кримінальної юстиції, зокрема створення Державного бюро розслідувань, що дозволить вдосконалити механізм контролю за діяльністю правоохоронних органів та запобігти порушенню прав і свобод людини в рамках кримінального провадження.

Затримання без ухвали

«Правозахисна спільнота неодноразово наголошувала на тому, що відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду та тільки на підставах і в порядку, встановленому законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права, а також з моменту затримання надано можливість захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожен затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Аналогічні норми передбачені й чинним КПК України. Так, згідно зі ст.207 Кодексу, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Однак із численних звернень, що надійшли до Уповноваженого у 2014–2015 рр., вбачається, що співробітники СБУ, Генеральної прокуратури України, МВС України стали широко застосовувати практику затримання осіб без ухвали слідчого судді саме у випадках, не передбаченихст.208 КПК України. Наприклад, особи, про яких йшла мова у зверненнях та які були затримані без ухвали слідчого судді, підозрювались у здійсненні злочинів, що були вчинені ними за декілька місяців або навіть за кілька років до їх затримання. Іншими словами, відповідно до чинного КПК України, у таких випадках затримання осіб мало бути здійснено у загальному порядку, тобто за попереднім дозволом слідчого судді, а не в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України», – каже Лутковська.

Прокуратура тлумачить по-своєму…

За 2014 р. до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло понад 1500 скарг громадян на протиправні дії, а саме: катування та неналежне поводження з боку працівників правоохоронних органів України. Відповідно до п.1 розд. ХІ «Перехідні положення», ч. 4 ст. 216 КПК України зазначені звернення громадян, у яких йдеться про скоєння кримінальних правопорушень працівниками правоохоронних органів, що спрямовувались або до Генеральної прокуратури України, або до територіальних органів прокуратури з метою всебічного та об’єктивного вивчення обставин, надання правової оцінки діям працівників правоохоронних органів, прийняття рішення в порядку та у спосіб, передбачені законодавством України.

«Кримінальний процесуальний кодекс України, зокрема його ст.214, не передбачає будь-яких умов і винятків для невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Також будь-яких умов і винятків не передбачає Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджене наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 №69. Однак, як свідчить аналіз отриманих відповідей за матеріалами перевірок,  у діяльності прокуратури спостерігається вільне тлумачення положень КПК України в частині своєчасного початку досудового розслідування, негативна практика відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, що суперечить вимогам ст.214 КПК України. Недотримання вимог цієї статті призводить до втрати доказів, оскільки докази, які можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину та встановлення особи чи осіб, які скоїли кримінальне правопорушення, можуть бути втрачені, або їх неможливо буде отримати пізніше і, як наслідок, призводить до порушення права на справедливе офіційне розслідування випадків неналежного поводження з урахуванням практики ЄСПЛ», – констатує експерт.

Адвокати, читайте закони!

Окремо омбудсмен відзначає проблему дотримання права на захист, зокрема права на безоплатну вторинну правову допомогу, у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Проведений моніторинг засвідчив непоодинокі випадки порушень працівниками правоохоронних органів вимог КПК України в частині негайного повідомлення родичів про затримання їх близьких осіб, повідомлення центрів з надання вторинної правової допомоги про затримання особи, а також в частині невідкладного допуску адвоката до затриманої особи, зазначення у протоколах фактичного часу затримання, а не часу складання протоколу.

«Варто наголосити, що практика «повторних» затримань була предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі «Фельдман проти України». Європейський суд зазначив, що ситуація, коли суди своїми рішеннями звільняли заявника з-під варти, але такі рішення залишалися невиконаними, в тому числі у зв’язку з негайним наступним затриманням заявника, є порушенням п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», – зазначає фахівець.

Валерія Лутковська також наголосила на важливості плідної співпраці адвокатської спільноти з омбудсменом, але при цьому заявила, що звертатися до неї варто лише у випадках, передбачених чинним українським законодавством.

«Якщо ви уважно читали Кримінальний процесуальний кодекс України, то мали бачити, що уповноваженого з прав людини, у якості суб’єкта кримінальної юстиції, там немає. Відповідно, у випадку, якщо я отримую звернення, на кшталт «мій клієнт не винний, прошу захистити його права», «родичам мого клієнта погрожують, у зв’язку з цим прошу захистити їх права», або якщо адвокат сам собі, як затриманій особі, виписує угоду про надання адвокатських послуг і т.д., – я як зверталася, так і надалі буду звертатись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, направляючи копії таких звернень. З метою, щоб цей орган відреагував відповідним чином на знання адвокатом КПК, Закону України «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Закону України «Про адвокатуру» та виконання ним своїх професійних обов’язків», – звернулася до адвокатської спільноти пані Лутковська. 

Коментар

Денис Бугай, Президент Асоціації правників України, партнер «VB PARTNERS»

Захід успішно стартував минулого року й одразу став ефективним майданчиком для побудови діалогу та обміну думками між представниками різних сторін кримінального процесу — адвокатами, прокурорами та суддями. За рік, що минув, ми неодноразово привертали увагу до необхідності дотримання професійних прав адвокатів та активно працювали над розробкою змін до профільного закону про адвокатуру й адвокатську діяльність. Комітет АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, у свою чергу, розпочав роботу над внесенням пропозицій щодо удосконалення Кримінально-процесуального кодексу України. Ми розпочали співробітництво у напрямку реформування органів прокуратури та порушили проблему виправдувальних вироків. Ми налагодили діалог між адвокатами, суддями та представниками прокуратури, про що свідчить склад учасників наших профільних заходів. Реформа системи виконання судових рішень є ще одним напрямом, куди ми докладаємо своїх зусиль. Тож кожен напрям нашої діяльності так чи інакше направлений на створення системи ефективного правосуддя. І це лише початок роботи. Тому ми схвалюємо професійний діалог та фахову дискусію на ІІ Всеукраїнській конференції з кримінального права та процесу. 

Тетяна Пашковська
«Юридична газета»

Джерело: yur-gazeta.com