– Судді мають бути першими, хто запропонує законодавцю, яку саме модель обрати для захисту прав громадян, – Вахе Григорян, міжнародний експерт Ради Європи

 23 листопада 2015 року у Верховному Суді України в рамках реалізації Проекту Ради Європи «Підтримка реформи суддівської відповідальності» у співпраці з Секретаріатом Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції України відбувся семінар «Відновлення судового провадження як одного з національних механізмів виконання рішень Європейського суду з прав людини». У семінарі взяли участь експерти Ради Європи, судді Верховного Суду України, вищих спеціалізованих та апеляційних судів.

Таке ґрунтовне обговорення національних механізмів виконання рішень Європейського суду з прав людини проти України, зазначив старший юрист ЄСПЛПавло Пушкар, є надзвичайно важливим і для всієї судової системи України, і для Верховного Суду України як для найвищого судового органу держави. Адже дотримання та виконання остаточних рішень Європейського суду з прав людини є важливим кроком до підвищення судового захисту прав громадян на національному рівні. А належна імплементація судової практики ЄСПЛ у правову систему України відчутно зменшить, на переконання Павла Пушкаря, кількість заяв з України до Страсбурзького Суду, більшість із яких належить до сталої прецедентної практики, повторюваних порушень норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі статтею 46 Конвенції Договірні Сторони взяли на себе зобов’язання виконувати остаточні рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, сторонами якої вони є. Однак, зауважив старший юрист ЄСПЛ, немає вичерпного переліку дій, як саме держава має виконувати рішення високого Суду.

У країнах, де верховний суд є касаційною інстанцією, перегляд і виконання рішень Європейського суду з прав людини є значно ефективнішими. Відчутно швидше відбувається і вжиття відповідних превентивних заходів шляхом внесення змін до чинного законодавства.

У Хорватії, як розповів на семінарі суддя Верховного суду Хорватії, міжнародний експерт Ради Європи, заступник Голови Консультативної ради європейських суддівДжуро Сесса, аби порушення, встановлені ЄСПЛ, стали неможливими у майбутньому в судовій практиці країни, створено спеціальну Експертну раду, до складу якої входять представники різних державних інституцій, і, зокрема, Верховного суду. Після детального вивчення конкретного рішення Європейського Суду з прав людини члени Експертної ради визначають, як у найкращий спосіб виконати це рішення, складають на основі спеціально розробленої анкети покроковий план його виконання. Ця ж інституція, залучаючи до своїх засідань і парламентарів, ініціює зміни до законодавства, які є нагальними відповідно до тих порушень прав людини, що зафіксував ЄСПЛ у своєму рішенні.

Контролює реалізацію плану виконання рішень Суду, координує взаємодію усіх органів державної влади, які можуть бути чи є причетними до виконання цих рішень, Уповноважений Хорватії у Європейському суді з прав людини. Він же щорічно звітує перед Парламентом про ситуацію з виконанням рішень ЄСПЛ у державі, вказує на недоліки законодавства, пропонує законодавчі зміни з метою запобігання порушень прав людини у майбутньому.

Джуро Сесса наголосив, що не завжди просто знайти точку рівноваги при виконанні рішень Страсбурзького Суду, і тому роль Верховного суду країни як касаційної інстанції є надзвичайно важливою і авторитетною для всієї судової системи.

Виконання рішень ЄСПЛ може відбуватися, виходячи з рекомендацій самого Суду, або шляхом законодавчих змін, або через формування відповідної судової практики. Саме національні суди та судді, переконаний юрист Європейського центру захисту прав людини, міжнародний експерт Ради Європи Вахе Григорян, можуть ефективно допомогти виконанню рішень ЄСПЛ у державі. Стандарти Ради Європи щодо виконання норм Конвенції передбачають дотримання міжнародних стандартів, однак кожна держава має право застосовувати і свої – на підставі чинної нормотворчої бази. І кожна країна має право вибирати, який рівень стандартів – високий (через зміни до законодавства) чи нижчий (через судові рішення) застосовувати при виконанні рішень ЄСПЛ. Та в будь-якому разі, зазначив Вахе Григорян, судді мають бути першими, хто запропонує законодавцю, яку саме модель вони оберуть для захисту прав громадян.

Судді Верховного Суду України Галина Канигіна таЛюдмила Охрімчук звернули увагу учасників дискусії на те, що процедура перегляду в Україні судових рішень у зв’язку з визнанням судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні обов’язки України, неодноразово змінювалася законодавцем. Такі повноваження має Верховний Суд України, однак, оскільки найвища судова установа держави не є касаційною інстанцією, є судом права, а не факту, то його рішення фактично не є остаточним виконанням рішення Європейського суду з прав людини і не завжди містять, таким чином, правовий висновок, який був би обов’язковим для врахування всіма судами України. Верховний Суд, зауважила Галина Канигіна, переглядаючи рішення національних судів на підставі рішення ЄСПЛ, лише відкриває шлюз для повторного перегляду справи судом першої інстанції. За таких обставин достатньо було б розглядати відповідні заяви не повним складом усіх чотирьох палат Верховного Суду, як визначено законодавством наразі, а відповідною профільною палатою. А загалом, переконані судді Верховного Суду 

України, найвища судова установа держави має стати єдиною касаційною інстанцією в Україні, аби відігравати провідну роль у запобіганні порушення прав людини, і, зокрема, з урахуванням позицій Європейського суду з прав людини.

На необхідності відповідних законодавчих коригувань у сенсі ефективності виконання Україною рішень ЄСПЛ наголосив і заступник Голови Центру політико-правових реформ, національний експерт проекту «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні» Роман Куйбіда.

Джерело: www.scourt.gov.ua