Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На другій сесії семінару «Відновлення судового провадження як один з національних механізмів виконання рішень Європейського суду з прав людини», який відбувся у Верховному Суді України 23 листопада у рамках реалізації проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», було обговорено взаємодію Верховного Суду України, вищих судів і Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ
— Стаття 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) зобов’язує державу, що припустилася порушення, виконати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), — зазначив керівник відділу департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи Озгюр Дерман. — При цьому самі країни-порушники вправі обирати засоби, що дозволять виконати рішення ЄСПЛ. Це можуть бути як загальні заходи, так і заходи індивідуального характеру.
Зазвичай, вибір таких засобів обумовлений специфікою національної правової системи, однак нагляд за виконанням остаточних рішень ЄСПЛ завжди здійснює Комітет Міністрів Ради Європи, що встановлено приписами ч. 2 ст. 46 Конвенції.
Один із механізмів виконання рішення ЄСПЛ — відновлення судового провадження. На критерії, в яких саме випадках обирається саме цей механізм вказують Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, наголосив Озгюр Дерман. Зокрема, відновлення судового провадження як засіб індивідуального характеру застосовують, коли:
1) постраждалий продовжує потерпати і після ухваленого судом рішення, незважаючи на компенсацію;
2) суд визнав факт порушення і того, що воно відбулося через процесуальні помилки, що не дозволило захистити порушене право.
Як саме процедурні порушення вплинули на розгляд справи по суті, Озгюр Дерман детально розповів на прикладі рішень ЄСПЛ, зокрема, і у такій справі, як «Яременко проти України».
Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін, говорячи про роль цієї інституції, наголосив, що ЄСПЛ не підміняє собою національні суди. Однак є два підходи — правова позиція ЄСПЛ і правова позиція національної судової системи. У цьому контексті цікавим вбачається висновок Конституційного Суду України від 11 липня 2001 р. у справі щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут).
Борис Бабін детально проаналізував проблемні питання, що потребують вирішення. Так, відновлення провадження має ініціювати, на думку Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, заявник або його представник. Слід урегулювати випадки, коли особа не здатна самостійно це зробити. Також перегляду потребує строк звернення до Верховного Суду України з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, як і місячний термін для розгляду відповідної заяви. Дуже актуальним вбачається питання перекладу рішень ЄСПЛ і надання засвідчених належним чином їх копій. ЄСПЛ також у власному рішенні посилається на інші свої рішення. На думку Бориса Бабіна, суду слід затребувати копії рішень у цих справах. Врегулювання потребують і випадки, коли з об’єктивних причин неможливо здійснити перегляд справи національним судом після винесеного ЄСПЛ остаточного рішення у справі.
— Питання щодо процедури відновлення провадження актуальне насамперед для України, — розпочав свій виступ суддя Верховного Суду України Олег Кривенда.
Кожна програна у ЄСПЛ справа — це мінус державі, вважає він. Значна кількість справ, розглянутих ЄСПЛ за заявами проти України, стосується порушення процесуальних норм, проте проблема не у прогалинах чи недосконалості процесуальних кодексів, наголосив суддя Верховного Суду України.
Так, Україна взяла на себе зобов’язання виконувати рішення ЄСПЛ, у зв’язку з цим дуже актуальною є взаємодія між Верховним Судом України і Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ. Ця співпраця, зокрема отримання аналітично-статистичних матеріалів, на думку судді Верховного Суду України, не достатня. Якби суд володів обсягом інформації, якою володіє Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ, і результат розгляду справи, на думку Олега Кривенди, був би іншим. Він висловив думку, що слід внести зміни у процесуальні кодекси з тим, аби Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ брав би безпосередню участь у перегляді справи Верховним Судом України після її розгляду ЄСПЛ.
Не право Верховного Суду України, а його обов’язок, наголосив суддя Верховного Суду України, усунути порушення. Держава зобов’язана зробити все, аби не допустити повторне звернення до ЄСПЛ після того, як цей суд встановив порушення. Такі справи, вважає Олег Кривенда, має розглядати Верховний Суд України повним складом, оскільки під час такого розгляду основним є не само по собі знання суддів в окремій галузі права, а розуміння і вміння застосовувати саме Конвенцію та практику ЄСПЛ. Від цього у підсумку залежатиме авторитет рішень Верховного Суду України, які мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.
Наслідком встановлених ЄСПЛ порушень є компенсація державою витрат з державного бюджету. Тому ефективне правосуддя — це наш внесок на шляху становлення України як повноцінного члена європейської спільноти, підсумував суддя Верховного Суду України.
В обговоренні під час другої сесії семінару також взяли учать судді Верховного Суду України Галина Канигіна,Олександр Волков, експерт Координатора проектів ОБСЄ в Україні Назар Кульчицький.
Після семінару відбулося засідання робочої групи проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», під час якого суддя Верховного Суду Хорватії, міжнародний експерт Ради Європи, заступник голови Консультативної ради європейських суддів Джуро Сесса та міжнародний експерт Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе (м. Мадрид, Іспанія) Лорена Бахмайер-Вінтер виступили з презентаціями на тему: «Процедура зняття суддівського імунітету під час кримінального розслідування: європейська практика» та «Система дисциплінарної відповідальності» (досвід Іспанії). Також представники суддівського корпусу та інших державних інституцій України, експерти Ради Європи підбили підсумки діяльності проекту у поточному році.
_03_03.png)
