Закон і Бізнес N 50 (1244). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 50 (1244). 12 - 18 грудня 2015 р.

Судова влада

Найчастіше причиною зустрічі володарів мантій і представників органів прокуратури стають «службові обов’язки», а місцем — зали судових засідань. Та останнім часом деяких служителів Феміди на «рандеву» до свого відомства запрошують самі прокурори. І зовсім з інших підстав: порушення щодо суддів кримінальних проваджень через прийняття ними «неправосудних рішень». «ЗіБ», постійно висвітлюючи тему «кримінального переслідування» законників, вирішив поцікавитися думкою із цього приводу в представників прокуратури. Як розповів нашому виданню адвокат, колишній слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м.Києва Ярослав Боровус, «справа Оксани Царевич» є політично мотивованою, і прокуратура «розкручує» її задля власного піару.

Рік тому професійне свято в судовій системі відзначили більш ніж скромно — через фінансові труднощі та загальну ситуацію в державі. Втім, сьогодні вітчизняна Феміда також має небагато підстав для урочистостей. Та, як відомо, в будь-яких умовах завжди має бути місце для свята — і в серці, і в душі. Деталі -“Феміда на зламі”.

Поки законопроект про внесення коректив до Конституції (щодо правосуддя) перебуває під «парламентським наглядом», поза стінами Верховної Ради його обговорення не вгаває. І

кількість «небезпечних моментів», які експерти виявляють у документі, зростає. На їхню думку, чи не найбільше питань — щодо пропозицій, які планують записати в «Перехідних положеннях» як самої Конституції, так і законопроекту. Фахівці відшукали не тільки дискримінаційні норми, а й посилання на закони, яких у природі не існує. Відтак через відсутність правового регулювання багато хто із суддів може опинитися у невизначеному становищі. Про це читайте у статті - Група «перехідного ризику».

Вища рада юстиції продовжила звільняти свої архіви від матеріалів, які накопичилися за час вимушеного «простою». Так, на засідання дисциплінарної секції Ради було винесено відразу 228 скарг та звернень щодо дій суддів. Щоправда, рішення в кожному випадку можна було спрогнозувати заздалегідь. Докладніше -“Позбулися зайвого”.

Робота Конституційної комісії закінчилася проектом закону «Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)», внесеним Президентом до Верховної Ради (№3524). Водночас багато важливих положень не потрапили до остаточного тексту. Над цим питання у статті “Заради справедливого суду” роздумує Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної комісії.

Кілька порушень в організації розгляду справи щодо розблокування приміщення Київської міськдержадміністрації виявили члени Вищої ради юстиції в діях судді. Водночас сам законник запевняє: хоча і допустив деякі недоліки, порушенням присяги це називати недоречно. Та й про те, що будівля зайнята учасниками акцій протесту, він, каже, не знав. Про це читайте у статті “Нерухомість революційного значення”.

Судова практика

Дискусії довкола примусового вилучення за рішенням суду на користь держави грошей, цінностей та іншого майна, нажитого злочинним шляхом, не вщухають. Саме це питання стало одним з найбільш обговорюваних у рамках V щорічного зимового форуму з кримінального права та процесу Асоціації адвокатів України. Як з’ясувалося, законодавчі зміни обіцяють юридичній спільноті непередбачувану судову практику. Докладніше - “Чудеса галузевого синтезу”.

Перш ніж звертатися до суду щодо стягнення збитків, які виникли з вини робітників, власник підприємства повинен переконатися, що дотримувався трудового законодавства й виконував свої обов’язки. Такого висновку дійшли в Інгулецькому районному суді м.Кривого Рогу, де в 2013 році на розгляді перебувало три справи про компенсацію шкоди, заподіяної працівником підприємству.

Докладніше про це у статті “Між працівником та роботодавцем” Ольги Казаченко, керівника апарату Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Коли і як потрібно тиснути на боржника Кримінальним кодексом, чому не варто займати пасивну позицію при виконанні судового рішення, а також як убезпечити себе від застосування органами контролю адміністративного арешту майна — про це говорили в Києві під час четвертої зустрічі фахівців у Клубі корпоративних юристів та фінансистів. Деталі - "Стягнення — через Європу".

Відкритість і гласність судового процесу — одні з ключових умов його проведення. Саме тому законодавство передбачає право громадян фіксувати процес на фото- чи відеокамеру.

Водночас процесуальні норми дозволяють сторонам відмовитися від потрапляння в кадр. За винятком господарського процесуального кодексу, який відповідних застережень не містить. Про це читайте у матерілі "Не сперечайтесь, вас знімають" Вікторії Сорокіної, прес-секретаря Донецького апеляційного господарського суду.

Господарський кодекс

Одночасне прийняття Цивільного та Господарського кодексів та одночасне набрання ними чинності 1.01.2004 призвело до виникнення численних правових колізій та розбалансування законодавства. Відтоді норми, які містить ГК, ще більше застаріли, а їхні суперечності з іншими законами посилились.

Про це читайте у матеріалі “Кодекс соціалістичної власності” Олександра Мартиненка, старшого партнера CMS Cameron McKenna, Ольги Шенк, старшого юриста CMS Cameron McKenna та професора Анатолія Довгерта.

Адвокатура

Зміни до Конституції щодо виключного права адвокатури на представництво в судах викликають багато питань як у практикуючих захисників без «корочки», так і в самих адвокатів. Та й доцільність закріплення монополії на рівні Основного Закону сумнівна: в Європі відповідні правовідносини регулюються процесуальними кодексами. Якщо ж в подальшому виникнуть проблеми із застосуванням нововведень на практиці, для виправлення помилок може не набратись необхідних 300 голосів нардепів.  Про це читайте у статті "Інша сторона захисту".

Закон і Бізнес