Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Режим окремого проживання не повинен бути формальним засобом вирішення спірних майнових питань
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв постанову по справі № 6-27361св15 , в якому йде мова про майнові спори подружжя. Суд зазначив, що відповідно до ст. 119 Сімейного кодексу за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Такий режим припиняється в разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя. У розглянуту справу апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що встановлення режиму окремого проживання сторін є формальним засобом вирішення майнових питань, і в подальшому спричинить за собою складність їх вирішення. Колегія суддів ВССУ не погодилася з таким висновком апеляційного суду і вказала наступне. При застосуванні положень ст 119, 120 СК необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу маютьсамостійний характер . Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження неможливо, суперечить інтересам одного з подружжя або їх дітей, в той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Згідно ч. 1 ст. 120 СК встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя , які встановлені СК, і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. Отже, вирішуючи заяву в порядку ст. 119 СК України, суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися, щоб узаконений спосіб окремого проживання ні формальним засобом вирішення спірних майнових питань.
Джерело: ВССУ