Закон і Бізнес N 18 (1264). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 18 (1264). 1 - 13 травня 2016 р.

Судова влада

Рік тому Рада суддів порекомендувала храмам Феміди визначити, хто із володарів мантій відповідатиме за комунікативну політику в установі. За цей час у більшості судів з’явилися, так би мовити, глашатаї, які готові відповісти на всі запитання журналістів та громадськості. Аби дізнатися, хто вони — судді-спікери, яку роботу виконують, які досягнення в інформаційній сфері мають, «ЗіБ» розпочинає серію інтерв’ю з такими законниками. Перший наш гість — представник невеликої установи, Міжгірського районного суду Закарпатської області, якому колеги вже двічі довіряли представляти їхні інтереси в Раді суддів, —Володимир Кривка.

Наразі завершилося первинне кваліфікаційне оцінювання першої сотні суддів-«п’ятирічок». На цьому тижні проводилися співбесіди з тими групами представників апеляційних інстанцій столиці та Київської області, які склали анонімні тести. І крізь полегшені зітхання щасливчиків, котрі підтвердили свою кваліфікацію, можна почути й нотки здивування та навіть роздратування: а чи так повинна перевірятися здатність відправляти правосуддя? Чи не переважає суб’єктивізм у рішеннях членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що межує із законністю процедури? Більше про це читайте у статті "По той бік кваліфоцінювання".

В умовах, коли подібні функції щодо застосування санкцій до суддів покладені на 2 органи, їх представники намагаються знаходити спільну позицію. Адже в іншому разі в практиці заплутаються всі сторони. Деталі - у статті "Уніфікований нагляд".

Незнання європейських гарантій справедливості ускладнює життя не тільки представникам місцевих та апеляційних судів, які проходять кваліфікаційне оцінювання. Деякі страсбурзькі вердикти б’ють рикошетом по членам найвищого судового органу України. Особливо коли безпосередньо в рішенні Європейський суд з прав людини обурюється «грубим свавіллям» українських колег, що полягає у відмові в правосудді. Докладніше про це читайте у матеріалі"Конвенційний бумеранг".

Адвокатура

На адвокатів уже сьогодні покладено багато обов’язків, а от з гарантіями професійної діяльності ситуація склалася плачевна. Свої пропозиції щодо врегулювання цього та інших суперечностей у законопроекті «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правники висловили під час круглого столу Асоціації адвокатів України. Докладніше -"Гарантій нема. Одні обов’язки".

Практика дисциплінарних органів щодо огріхів помічників адвокатів більш ніж однозначна: в усьому винен адвокат. Максимум, що можуть зробити у відповідній палаті кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, це врахувати ті заходи, що були вжиті для недопущення порушення. Однак адвокатам цього мало. Вони хочуть убезпечити себе та колег, зокрема від поповнення своїх лав такими особами. Детальніше про це у матеріалі - Реєстр «вигнанців».

ВСУ та Конституція

Верховному Суду не потрібна допомога «конституційників» у розгляді справи «народний депутат проти Верховної Ради». Так постановив Пленум ВС. Крім цього, як виявилося, «верховники» менш ніж через 2 роки святкуватимуть 100-річний ювілей, хоча тільки в 2013-му відзначили 90-ліття. Чому ВС переглянув сторінки своєї історії та як вийшло, що день народження установи перемістився з 11 березня на 15 грудня? Про це «верховники» розповіли під час чергової зустрічі із журналістами. Про це у статті "Історичний перегляд".

Виявляється, реформа гальмується через неприйняття змін до Конституції в частині правосуддя. Втім, на вул. Банковій сподіваються на голосування щодо проекту вже найближчим часом. Проте в судовій системі загострюється кадрова проблема через непризначення суддів, і її розв’язання стане можливим лише після внесення змін до Основного Закону. Деталі - "Спіткнулись об Конституцію".

Практика

У наукових колах побутує прислів’я: «Який би не був хороший кримінальний процесуальний закон, у руках невігласа він стає інструментом політичної розправи». Останні події в країні засвідчують, що виключне право держави на примус не у всіх випадках застосовується відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу. Як наслідок, маємо приклади затримань безпосередньо під час засідання Уряду чи у стінах Верховної Ради, причому — без відповідної ухвали слідчого судді. Проаналізуємо, як такі показові затримання узгоджуються із забезпеченням прав осіб, передбачених ч.1 ст.208 КПК.

Над цим питання у статті "Кайданки на камеру" роздумує Олег Татаров, старший партнер ЮК «Татаров Фаринник Головко», д.ю.н.

Нині Україна переживає фінансову кризу, яка безпосередньо впливає на всю банківську систему держави. 70 банків перебувають на стадії ліквідації, а ще в 4 введена тимчасова адміністрація. Сотні тисяч осіб розраховують на повернення своїх грошей, звертаючись з відповідними вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або захищають свої порушені права в суді.

Докладніше про це у статті «Істотна» відповідальність Тетяни Гаврилюк та Володимира Чабана, юристів ЮФ «Василь Кісіль і партнери».

Чинне законодавство передбачає, що при відчуженні будівлі до нового розпорядника автоматично переходять права на землю під об’єктом, які були в попереднього. Втім, на практиці необхідно ще укласти новий договір, зареєструвати речові права на ділянку тощо. Це породжує численні спори між відчужувачами та набувачами прав на нерухомість і землю. Проблему намагаються розв’язати на законодавчому рівні. Та, на думку деяких правників, відповідний проект закону ще більше заплутає ситуацію.

Більше про це у матеріалі "Земля тікає з-під ніг".

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення залишається ключовим питанням не тільки для аграріїв, а й політиків. І якщо останні завдяки обмеженням намагаються отримати політичні дивіденди, то в перших виникають проблеми з отриманням кредитів та ризик втрати орендованої землі в найбільш невдалий час. Деталі - "Товар політичного значення".

Закон і Бізнес