ЄСПЛ вирішить справу про виселення з квартири

 ЄСПЛ поставив питання: чи було порушено право заявниці у зв'язку з визнанням за членами сім'ї колишнього власника права безстрокового користування квартирою, що належить заявниці.

2 червня Європейський суд з прав людини опублікував інформацію про комунунікування скарги «Копиток проти Росії» (Kopytok v. Russia, N 48812/09). Вона стосується відмови виселити членів сім'ї колишнього власника з придбаної заявницею квартири, які не брали участь у приватизації, але дали згоду на приватизацію, що, відповідно до роз'яснень Верховного Суду РФ, дає їм безстрокове право користування квартирою навіть у разі зміни власника, повідомляє «ЗіБ» з посиланням на europeancourt.ru.

У 2007 року заявниця - Алла Копиток - уклала договір купівлі-продажу квартири з Єременко, яка при продажу квартири діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки Марії. Згідно з договором квартира була вільна від прав третіх осіб. Квартира була надана в 1979 році в соціальний найм Єременко і її чоловікові. Вони проживали в ній з чотирма своїми дітьми: Оленою, Михайлом, Дмитром і Марією. Михайло і Дмитро були засуджені до позбавлення волі у 1998 і 2004 роках відповідно та під час описаних нижче розглядів справи все ще відбували покарання. Олена в 1997 році поїхала продовжувати навчання в Махачкалу. Єременко і її дочка Марія приватизували квартиру на себе. Чоловік Єременко, а також інші їхні діти письмово відмовилися від участі в приватизації.

Оскільки Єременко ухилялася від реєстрації договору купівлі-продажу, заявниця домоглася реєстрації за судовим рішенням.

Після цього заявниця звернулася до суду з вимогою припинити право користування квартирою, зняти з реєстраційного обліку і виселити Єременко і її дітей.

Районний суд задовольнив вимогу заявниці в частині, що стосується Єременко та її дочки Марії, однак відмовив у задоволенні вимог щодо решти трьох дітей Єременко. Суд вказав, що в квартирі знаходяться особисті речі та рухоме майно Олени, Михайла і Дмитра, з їх письмових пояснень випливає, що, відмовляючись від участі в приватизації, вони не збиралися припиняти користуватися квартирою. Оскільки між власником квартири і зазначеними особами не було досягнуто угоду про припинення права користування ними квартирою, суд прийшов до висновку, що Михайло, Дмитро та Олена мають таке ж право користування їй, як і власник. Відповідно, підстав для задоволення вимог заявниці немає. Зміна власника не є самостійною підставою для припинення права користування квартирою. Аргументи позивачки про те, що Михайло, Дмитро та Олена фактично не проживають квартирі, не є самостійною підставою для припинення права користування житловим приміщенням. Оскільки їх право користування квартирою не припинено, підстав для їх виселення не є.

Суд другої інстанції залишив рішення районного суду без зміни, а скаргу на нього - без задоволення.

У передачі справи на розгляд у засіданні суду наглядової інстанції заявниці також було відмовлено. У відповідь на аргументи заявниці,

засновані на пункті 2 статті 292 ГК РФ («[п]ерехід права власності на <...> квартиру до іншої особи є підставою для припинення права користування житловим приміщенням членами сім'ї колишнього власника, якщо інше не встановлено законом») суддя суду наглядової інстанції послався на пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ N 14 від 02 липня 2009 року «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при застосуванні Житлового кодексу Російської Федерації», згідно з яким «[до] <...> колишніх членів сім'ї власника жилого приміщення не може бути застосовано пункт 2 статті 292 ГК РФ, так як, даючи згоду на приватизацію займаного за договором соціального найму житлового приміщення, без якого вона була б неможлива <...>, вони виходили з того, що право користування даним житловим приміщенням для них буде носити безстроковий характер і, отже, воно повинно враховуватися при переході права власності на житлове приміщення за відповідним основи до іншої особи (наприклад, купівля-продаж, міна, дарування, рента, спадкування)».

ЄСПЛ поставив перед сторонами розгляду - заявницею і російською владою питання про те, чи було допущено порушення прав заявниці, гарантованих їй статтею 8 Європейської Конвенції (право на повагу до особистого та сімейного життя і житла), а також статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції (право на повагу майна) у зв'язку з визнанням за членами сім'ї колишнього власника права безстрокового користування квартирою, що належить заявниці.

Закон і Бізнес