«Конвеєрне» керівництво

 Очільники судів з усіх регіонів України обговорили поточні та майбутні реформи «господарської» системи.

 Новообрані голови переконані: короткий час перебування на адмінпосаді провокує створення кланів та не дозволяє засвоїти ази роботи

Очільники господарських судів усіх рівнів уперше після виборів зібралися разом. На засіданні вони мали можливість не лише познайомитись, а й висловити свою позицію з приводу законодавчих змін і напряму, в якому рухається судова система.

В умовах підвищеної відповідальності

Голови господарських судів, яких обрали відповідно до нових правил, зібралися разом у приміщенні Вищого господарського суду на спільну нараду для того, щоб обговорити стан справ у юрисдикції. Значна частина тих, хто прибув до Києва, вже обіймали адміністративні посади й були переобрані. Проте серед очільників з’явились і новачки.

Так, раніше не призначався на адмінпосади в судах голова ВГС Богдан Львов, який уперше брав участь у такій нараді. У своєму виступі він зазначив, що наразі до суддів виявляється більше довіри, але це збільшує їх персональну відповідальність за прийняття законних рішень.

«Те, що державна влада дозволила нам відійти від вертикального контролю, перенесло центр тяжіння на кожного конкретного суддю. Правильні рішення формують ім’я кожного судді.

Негативні ж рішення підривають основи правосуддя та могильною плитою опускаються на всю господарську юрисдикцію, судову систему й на країну в цілому», — наголосив Б.Львов.

У свою чергу зміни почав упроваджувати і ВГС. Зокрема, зміщено акценти в направленні справ до Верховного Суду. Відповідно до нової практики найвищому судовому органу надсилатиметься більша кількість справ. Б.Львов свідомий того, що такі нововведення можуть збільшити відсоток браку, який виявляється в роботі касаційної інстанції, але обмежувати надходження матеріалів до ВС не планує. Більше того, за його словами, варто було б ухвалити законодавчі зміни, відповідно до яких найвища судова інстанція самостійно визначала б, які справи вона має переглядати.

Ще одне нововведення у ВГС — відновлення кураторства щодо судів у регіонах. Між заступниками голови розподілено, за які апеляційні округи вони відповідальні, у разі потреби надаватиметься допомога.

Також Б.Львов планує вдосконалити роботу щодо підготовки роз’яснень та узагальнень. Зокрема, до їх опрацювання активніше залучатимуться теоретики та судді, проекти обговорюватимуть довше. Разом з тим, наголосив очільник ВГС, після цього і з суддів суворіше питатимуть за результат.

У тому, що зараз на суддів покладається велика відповідальність, переконаний і Дмитро Притика, який очолював ВГС із 1991 по 2006 р. (до 2001-го — Вищий арбітражний суд). При цьому, за його словами, судова система має стати якомога відкритішою.

Крім цього, переконаний Д.Притика, необхідно

встановити суддівський контроль за роботою колег. На його думку, якщо скасовують значну частину рішень якогось із законників, то це має насторожувати, а тому судді не повинні очікувати, доки якась із сторін звернеться до Вищої ради юстиції чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Чому ви миритесь із людиною, яка підводить не лише себе, а й усю судову систему?» — поставив риторичне запитання колишній очільник ВГС.

Реформи тільки починаються

Власними оцінкою вже внесених у законодавство змін та планами на майбутнє з учасниками наради поділився народний депутат від ВО «Батьківщина» Леонід Ємець. «Перші кроки з відновлення довіри до судової влади вже зроблені. Сьогодні ніхто не може сказати, що керівник суду — особа призначена, а значить, підконтрольна тій чи іншій гілці влади», — переконаний парламентар.

Цілком можливо, що в недалекому майбутньому будуть ухвалені нові закони, які нададуть судовій системі більшу самостійність, уважає Л.Ємець. Зокрема, відповідно до однієї з пропозицій з’їзд суддів подаватиме суб’єктам, відповідальним за призначення членів ВРЮ, власні кандидатури у співвідношенні 1 до 5. Тобто, якщо, наприклад, Президент призначає 3 членів колегіального органу, то з’їзд запропонує йому 15. Саме з-поміж цих 15 кандидатів глава держави й визначить своїх представників.

Також, на думку нардепа, необхідні зміни до Конституції, які повністю усунуть як Президента, так і парламент від процесу формування суддівського корпусу. «Думаю, це буде вперше за час незалежності України, коли та чи інша гілка влади відмовиться від своїх повноважень», — наголосив Л.Ємець.

На тому, що судова система сама має бути зацікавлена в тому, щоб позбутися тих осіб, які порушують закон, наголосила перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова. Підгрунтям же для незалежності законників повинні стати зміни до Конституції. При цьому, переконана представниця відомства, слід не тільки забезпечити гарантії незалежності суддів, а й унеможливити уникнення ними відповідальності.

Позиція регіонів

Свою точку зору на майбутнє системи правосуддя та напрям її розвитку висловили й новообрані очільники судів. Так, голова Дніпропетровського апеляційного господарського суду Олександр Євстигнеєв наголосив на тому, що для ефективної роботи мають бути забезпечені стабільність законодавства та практика вирішення спорів. Крім цього, на його думку, варто повернутися до практики отримання законниками кваліфікаційних класів. Представник Дніпропетровська відзначив, що вони є в багатьох сферах діяльності, зокрема в медицині та освіті.

У необхідності законодавчих змін переконаний і очільник Господарського суду Запорізької області Олександр Немченко. За його словами, збільшення потребує строк призначення суддів на адмінпосади. Адже наявна система не сприяє підвищенню якості організації роботи суду та провокує створення в колективах певних об’єднань законників.

«Після виборів з’явилися різні групи суддів. Вони знають, що через рік діючого голову можна буде зняти, а тому зараз можуть робити те, що бажають», — наголосив О.Немченко. Він пропонує взяти до уваги строк, на який обирають представників органів законодавчої влади, місцевого самоврядування, главу держави, і так

само обирати суддів на адмінпосади на п’ятирічний строк.

Переконана в тому, що теперішній час повноважень надто короткий, і голова Господарського суду Закарпатської області Надія Ващиліна. «Новим людям, які обіймають адмінпосади, потрібен час для того, щоб засвоїти хоча б ази керівної роботи, а за рік це зробити неможливо», — відзначила вона. Також очільниця суду розповіла історію, яка може характеризувати нестабільність керівництва. Так, після виборів вона запропонувала новопризначеному заступнику голови перейти в кабінет, в якому завжди працювали заступники. Однак суддя від цього відмовилася, мовляв, один рік побуде в цьому кабінеті, а потім доведеться залишати його і, можливо, перейти в гірший, ніж зараз.

Ще одна проблема, яка, на думку Н.Ващиліної, потребує термінового вирішення, — низька довіра до судової влади. Представниця Закарпаття розповіла, що раніше, подорожуючи поїздом, могла з гордістю розповідати сусідам по купе про те, де працює. «Тепер мовчу, що я суддя, бо скажуть: «То ви з тієї корумпованої влади?», — поділилася думками суддя.

Разом з тим, уважає Н.Ващиліна, навряд чи можна довіряти соціологічним дослідженням, які фіксують значну недовіру до суду, адже не виключено, що більшість респондентів узагалі ніколи не мали справи із судами. А тому показати справжню оцінку роботи судової системи могли б опитування тих громадян, які зверталися до Феміди по захист.