Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кожен громадянин або юридична особа, після вичерпання усіх національних засобів правового захисту, повинен мати право на скаргу до Конституційного Суду України щодо неконституційності закону чи указу Президента України, який порушує її права.
Відзначимо, 19-20 червня відбудеться з’їзд суддів, на порядку денного якого стоїть питання обрання суддів КСУ.
Головні напрями, на яких буде зосереджено основну увагу, у разі обрання до Конституційного Суду України В.Кравчука:
1) Доступність: запровадження конституційної скарги (право на скаргу до КСУ щодо неконституційності закону чи указу Президента України, який порушує її права)
2) Ефективність: дієвий механізм розгляду звернень суддів загальних судів на предмет офіційного тлумачення законів та їх конституційності.
Законом про КСУ передбачено, що у разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється. За таких умов відкривається
конституційне провадження у справі і справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно (стаття 83 Закону «Про Конституційний Суд України»). Зазначені норми сформульовані як імперативні.
Водночас, КАС України передбачає інший порядок:«У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта» (ч. 5 ст. 9 КАС України).
Тобто суддя не може звернутися до Конституційного Суду сам. Це потрібно виправити.
Треба звернути увагу також на те, що офіційне тлумачення є обов’язковим для всіх, в той час як рішення ВС України – лише для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України (ст. 244-2 КАС України, ст. 360-7 ЦПК України).
3) Якість: обґрунтовані правові позиції та зразкова мотивація.
Рішення Конституційного Суду України – це еталон за формою та змістом, до якого повинні рівнятися усі суди.
Правові позиції у справах, які розглядає КС України, повинні формуватися з широким залучення до обговорення проблеми професійної спільноти: науки та практики. Саме тут повинні викладати свої аргументи суди усіх спеціалізацій.
Зала засідань КС України - це поле для дискусії. Кожен, що має, що сказати, повинен бути почутим! Ці обговорення повинні бути відкриті для громадськості.
Конституційний Суд повинен демонструватинайвищий рівень відкритості.
КС України повинен демонструвати зразкове використання практики Євросуду, ув’язувати національне законодавство з сучасними світовими стандартами у галузі прав людини, запроваджувати нову правову культуру в суддівській спільноті.
Дана програма була розміщена В.Кравчуком на його сторінці у Fb для подальшого обговорення.
ПРОГРАМА
кандидата на посаду судді Конституційного Суду України
Володимира Кравчука
Головні напрями, на яких буде зосереджено основну увагу, у разі обрання до
Конституційного Суду України
1) ДОСТУПНІСТЬ: запровадження конституційної скарги.
Кожен громадянин або юридична особа, після вичерпання усіх національних засобів правового захисту, повинен мати право на скаргу до Конституційного Суду України щодо неконституційності закону чи указу Президента України, який порушує її права.
В цьому плані КС України може стати додатковим правовим механізмом захисту конституційних прав і свобод людини. Фактично, йдеться про розширення гарантій прав людини. З допомогою
2) ЕФЕКТИВНІСТЬ: дієвий механізм розгляду звернень суддів загальних судів на предмет офіційного тлумачення законів та їх конституційності.
Офіційне тлумачення закону єдиний остаточний спосіб забезпечення єдності судової практики в частині, яка стосується праворозуміння. Більшість судових помилок виникає саме через неправильне тлумачення норм закону. На жаль, Верховний Суд України та Вищі спеціалізовані суди в сучасних умовах не спромоглися створити ефективний механізм забезпечення єдності судової практики.
Листи, методична допомога, узагальнення – це лише інформаційно-довідкові матеріали. Вони не є обов’язкові для суду, досить часто є дискусійними і їх авторство не завжди відоме. Судді на них не покликаються і навіть висловлюють думки, щоб цих «творів» взагалі не було.
Постанови Пленумів істотно різняться в принципових питаннях. для прикладу, щодо юрисдикції, щодо корпоративних та земельних спорів. Застосування рішень Верховного Суду України формально обов’язкове, але є проблеми із визначенням, що вважати «подібними правовідносинами». Окрім того, ВС України тлумачить норму в контексті конкретної справи, а іноді навіть неістотна, на перший погляд, обставина, може впливати на правову кваліфікацію.
Офіційне тлумачення закону – це функція Конституційного Суду України. Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (ст. 43 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Цим же Законом передбачено, що у разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється. За таких умов відкривається конституційне провадження у справі і справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно (стаття 83 Закону «Про Конституційний Суд України»). Зазначені норми сформульовані як імперативні.
Водночас, КАС України перебачає інший порядок: «У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта» (ч. 5 ст. 9 КАС України).
Тобто суддя не може звернутися до Конституційного Суду сам. Це потрібно виправити.
Суддя має професійну заінтересованість прийняти правильне рішення. Якщо він має сумнів у конституційності закону, він повинен мати інструмент реагування. Звернення судді до КС України є безпосереднім свідченням проблеми у правозастосуванні і практичної необхідності
Хто, як не судді, мають перші заявляти про неконституційність чи незрозумілість закону? Це потужний, і навіть головний інструмент забезпечення єдності праворозуміння і правозастосування. До того ж, він уже передбачений у ст. 83 Закону «Про Конституційний Суд України». Ця стаття не є мертвою! Потрібно, щоб вона запрацювала.
Треба звернути увагу також на те, що офіційне тлумачення є обов’язковим для всіх, в той час як рішення ВС України – лише для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України (ст. 244-2 КАС України, ст. 360-7 ЦПК України).
Єдність практики – це єдність праворозуміння і правозастосування всіма суб’єктами, а не лише судом чи державними органами. І така єдність може настати лише після офіційного тлумачення закону Конституційним Судом України.
3) ЯКІСТЬ: обгрунтовані правові позиції та зразкова мотивація.
Рішення Конституційного Суду України – це еталон за формою та змістом, до якого повинні рівнятися усі суди.
Правові позиції у справах, які розглядає КС України, повинні формуватися з широким залучення до обговорення проблеми професійної спільноти: науки та практики. Саме тут повинні викладати свої аргументи суди усіх спеціалізацій. Зала засідань КС України - це поле для дискусії. Кожен, що має, що сказати, повинен бути почутим! Ці обговорення повинні бути відкриті для громадськості. Вона має право знати позиції зацікавлених осіб та аргументи.
Конституційний Суд повинен демонструвати найвищий рівень відкритості. Люди повинні мати право бачити, як чиниться конституційне судочинство, і що КС України – це реальний і потрібний механізм захисту Конституції.
Серйозними ресурсами для забезпечення якості актів є використання потенціалу Тимчасових комісій (пар. 46 Регламенту КС України), створення Науково-консультативної ради, використання результатів наукових досліджень, замовлення спеціальних наукових досліджень фундаментальних проблем.
КС України повинен демонструвати зразкове використання практики Євросуду, ув’язувати національне законодавство з сучасними світовими стандартами у галузі прав людини, запроваджувати нову правову культуру в суддівській спільноті: жодного рішення без Конституції!
І тільки тоді Конституція України стане справжньою Біблією для свідомого ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ!
_03_03.png)
