flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВС сформулював позицію щодо подання апеляційної скарги особою, яка не є стороною справи

24 грудня 2021, 07:42

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові у справі № 654/1820/18 від 6 грудня 2021 року вирішила, що свідок, який у кримінальному провадженні надавав відомості щодо відомих йому обставин, не є суб'єктом, який має право на оскарження вироку в частині оцінки достовірності його показань.

Вичерпний перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК.

Разом із тим кожен із визначених законодавцем суб'єктів має право на оскарження судового рішення лише з певних мотивів і підстав, тобто в певній процесуально визначеній частині.

Тому для постановлення рішення про можливість здійснення провадження в суді апеляційної інстанції апеляційному суду не достатньо встановити належність суб'єкта, який подав скаргу, до осіб, визначених ст. 393 КПК, а необхідно правильно вирішити чи не порушено особою, яка подала скаргу, межі оскарження, встановлені для неї кримінально процесуальним законом.

Положення КПК не визначають як суб'єкта апеляційного оскарження судових рішень свідка у кримінальному провадженні. Проте до суб'єктів оскарження рішення в апеляційному порядку може бути віднесено, крім тих осіб, що зазначені в пунктах 1-93 ч. 1 ст. 393 КПК, інших осіб у випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 3 березня 2016 року (справа N 5-347кс15), відсутність "інших осіб" у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому статтею 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено частиною другою статті 24 цього Кодексу.

Об'єднана палата як і раніше констатувала відсутність підстав для відступу від цього висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справа N 639/2837/19).

Проте правові висновки, викладені у вказаних судових рішеннях, з огляду на фактичні обставини справи не є застосовними, оскільки слід розрізняти викладення у судовому рішенні обставин, що свідчать про вчинення особою кримінального правопорушення та мотивування судового рішення в контексті надання оцінки такого доказу як показання свідка, адже висновок про неправдивість показань свідка не є висновком про факт вчинення кримінального правопорушення.

Джерело:  ЛІГА:ЗАКОН