Верховний Суд пояснив, чи успадковується компенсація моральної шкоди

Суть справи: у серпні 2017 року чоловік звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій"  виконавчого органу Київської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він був власником нежитлового приміщення загальною площею 278,9 кв. м.

У відповідь на його клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки за вказаною адресою Київська міська рада прийняла рішення про надання відповідного дозволу.

Разом з тим в липні та серпні 2017 року співробітники КП "Київблагоустрі" знищили вищезазначене нежитлове приміщення, відкрито заволоділи конструктивними елементами, обладнанням, будівельними матеріалами, чим завдали йому майнову шкоду.

Чоловік просив стягнути солідарно з відповідачів грошову компенсацію майнової шкоди в розмірі 1 863 852,96 грн і моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн.

У 2019 році чоловік помер і ухвалою місцевого суду до участі у справі залучено правонаступників позивача.

Рішенням місцевого суду у задоволенні позову чоловіка, в особі його правонаступників, відмовлено. Відмовляючи у відшкодуванні майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.

Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду змінив з викладенням мотивувальної частини у редакції своєї постанови.

Позиція Верховного Суду у постанові у справі № 753/15095/17 13 липня 2022 року.

Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Щодо позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди

У справі, що переглядається, апеляційний суд вказав, що розмір майнової шкоди, заявлений позивачами - 1 863 852,96 грн. не доведений належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, не взявши до уваги наданий позивачем на підтвердження розміру завданої майнової шкоди кошторис, не мотивував належним чином свій висновок щодо відхилення цього доказу, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України касаційної інстанції не може встановлювати обставини, справи, які не були встановлені судами, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимоги про відшкодування майнової шкоди, пред'явленої до КП "Київблагоустрій", скасувати з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо компенсації моральної шкоди

До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя (частина третя статті 1230 ЦК України).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відмовляючи у стягненні компенсації моральної шкоди, суди попередніх інстанцій вважали цю вимогу похідною від вимоги про відшкодування майнової шкоди, у задоволенні якої відмовлено.

Суди не врахували, що право на компенсацію моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, а тому у випадку смерті особи до ухвалення рішення про компенсацію моральної шкоди матеріального та процесуального правонаступництва за такою вимогою не відбувається.

У зв'язку наведеним провадження у справі у частині вимоги про компенсацію моральної шкоди ВС закрив.

Джерело:  "ЛІГА ЗАКОН"