Судова реформа: еволюція під приводом революції?

 Судова реформа: еволюція під приводом революції?ПРАВОВІ ИЗВЕСТИЯ

22 жовтня в Вищому господарському суді України пройшов круглий стіл, присвячений перспективам судової реформи в Україні. Участь в обговоренні брали судді, науковці, юристи та чиновники. Бачення судової реформи професійним співтовариством буде сформовано редакційної групою, до якої увійшли Валентин Щербина, Вадим Беляневич, Сергій Демченко, Олексій Муравйов і Людмила Соломаха .

Обговорення судової реформи прогнозовано звелося до питання про доцільність ліквідації господарських судів. Це пропозиція, озвучена Кабміном в пакеті змін, представленихМін'юстом, в основному негативно сприймається юристами. На цій зустрічі експерти вкотре виступили проти ліквідації господарських судів. Юристи заявили про необхідність відкритого обговорення змін у судовій системі. Деякі вважають нонсенсом те, що урядовий проект Закону про судоустрій і статус суддів був розроблений громадською організацією без урахування думки суддівської громадськості і обговорювалося Мін'юстом не так відкрито, як того вимагає тема. Обурення викликала форма презентації цього законопроекту Кабміном. Василь Кісіль, старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» , заявив, що не може йти ніякої мови про незалежність суддів, коли Кабінет Міністрів проводить засідання у Верховному Суді України. Нагадаємо, на цьому засіданні і був представлений законопроект. В результаті обговорення розробленого проекту двома гілками влади він не був внесений до Верховної Ради, що все-таки дає надію на повноцінне публічну дискусію влади з професійною громадськістю.

Про внесення на розгляд парламенту кількох альтернативних законопроектів говорив і Олег Бачун,заступник Генерального прокурора України. Він заявив, що проект про ліквідацію господарських судів з'явився внаслідок ігри політиків. Реформування судової системи без урахування думки професіоналів призводить до відсутності кадрів і розрусі судочинства. В історії України випадки перекладу юрисдикції окремих спорів з одного суду до іншого не приводили до катастрофи лише завдяки фахівцям, що переходили з суду до суду. Також О. Бачун нагадав про звуження повноважень ВСУ в 2010 році завдяки все тим же «Шахрай від політики», що також посилило недовіру народу до судам. Він шкодує про відсутність прокурорського і суддівського лобі у Верховній Раді, завдяки якому такі процеси перестали б відбуватися.Причиною ж появи правосуддя натовпу, яке ми зараз спостерігаємо, він вважає стирання межі між незалежністю судді та незалежністю судді від закону.

В цілому ж юристи роблять акцент на необхідності врахування думок суддів та адвокатів щодо судової реформи як людей, безпосередньо залучених в систему і розуміючих механізм роботи цієї гілки влади. Вони вважають, що широку громадськість повинен цікавити тільки результат - можливість отримання законного і справедливого рішення і забезпечення його виконання. Тому зміна конституційного принципу спеціалізації судів не повинно бути самоціллю. У зв'язку з цим заявлялося про необхідність припинити спекуляцію на вимогах Угоди про асоціацію з Євросоюзом щодо судової реформи. Ст. 14 Угоди встановлює, що співпраця спрямована на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, забезпечення її незалежності та неупередженості і боротьбу з корупцією. Таким чином, наша країна не зобов'язана відмовлятися від спеціалізації судів і переходити на спеціалізацію суддів. У той же час у звіті дослідження судової влади, проведеного в рамках домовленості України про кредит «стенд-бай» (SBA) з МВФ, зазначено, що занадто складна і груба структура з численними касаційними судами та Верховним Судом України з звуженими повноваженнями є джерелом неефективності правосуддя. Нагадаємо, Верховний Суд України заявляв про повернення до 3-ланковий судову систему, про спеціалізації суддів, а не судів.