Закон про люстрацію: а судді проти

 17 листопада Пленум ВСУ вирішив звернутися до Конституційного Суду щодо конституційності окремих норм Закону «Про очищення влади» .Одночасно судді звернулися до Президента, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністру про внесення змін до Закону для приведення його у відповідність з міжнародними стандартами та Конституцією.

На розгляд засідання Пленуму Верховного Суду України 17 листопада було винесено 3 питання: 1) про рішення ХІІ позачергового з'їзду суддів і зверненні суддівських колективів щодо Закону «Про очищення влади»; 2) про зміну в складі Тимчасової спеціальної комісії по перевірці суддів (у зв'язку із заявою Юрія Кармазіна про припинення повноважень за власним бажанням); 3) про визначення персонального складу Судових палат для розгляду двох справ.Основним підсумком зборів стало прийняття постанови Пленуму про звернення до Конституційного Суду щодо конституційності пункту 6 частини 1 , пункту 2 частини 2 , пункту 13 частини 2 , частини 3 ст. 3 Закону «Про очищення влади» (далі - Закон).

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк , представляючи проект конституційного подання, запевнив присутніх, що судді жодним чином не виступають проти люстрації, навпаки - підтримують її.Звернення до Конституційного Суду - це крок до проведення люстрації за справедливою процедурою. По-перше, ВСУ вважає, що норма про люстрацію членів ВРЮ (крім Голови ВСУ), членів ВККС, Голови ДСА, його першого заступника, заступників, які не менше року займали ці посади в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 , суперечить принципу індивідуального підходу юридичної відповідальності , передбаченому частиною 2 ст. 61 Конституції . Тобто заборона для цих осіб займати певні посади пов'язаний лише з фактом роботи в органах влади в певний період. Але в той же час принцип індивідуальної відповідальності закріплений у частинах 5 , 6 , 7 ст. 3 Закону , згідно з якими заборона займати певні посади пов'язаний з діями або бездіяльністю осіб, спрямованими на узурпацію влади Президентом Віктором Януковичем , підрив нацбезпеки, оборони та територіальної цілісності України, повлекшими порушення прав і свобод людини, що встановлено рішенням суду.

По-друге, як зазначено в поданні, не відповідає конституційному принципу незалежності суддів норма про люстрацію суддів, які в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 судили «майданівців» і «політичних в'язнів», в подальшому амністованих (на підставі Законів № 737-VII , № 743-VII , № 792-VII ).Загрозою для незалежності суддів є те, що в ході люстраційної перевірки не з'ясовується, чи були законними прийняті ними рішення. Відповідно до Законом про судоустрій і статус суддів суддя може бути притягнутий до відповідальності в разі скасування або зміни рішення, в прийнятті якого він брав участь, тільки коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків. Тобто передбачено звільнення суддів за прийняття рішень стосовно осіб, яких надалі держава звільнила від відповідальності, без встановлення законності цих рішень і причин їх прийняття.

По-третє, люстрація суддів не відповідає принципу правової визначеності, який вимагає ясності і недвозначно правової норми і забезпечення того, щоб ситуації і правовідносини залишалися передбачуваними. Так, судді, визначені в пункті 13 частини 2 ст. 3 Закону , в зв'язку, з прийняттям ними одних і тих же судових рішень підпадають і під дію Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні. В результаті проведення перевірки відповідно до Закону відновленні довіри до судової влади в Україні судді також можуть бути притягнуті до відповідальності, в тому числі за порушення присяги судді.

Аналогічні доводи містяться і в зверненні до Президента, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра щодо приведення Закону «Про очищення влади» у відповідність до міжнародних стандартів судочинства, прав і свобод людини, Конституції, чинного законодавства. Верховний Суд створить робочу групу з підготовки відповідних змін.

Пленум прогнозовано проголосував за прийняття постанови , незважаючи на думку окремих присутніх суддів, а також представників громадськості. Результати голосування: 27 суддів проголосували «за», 15 - «проти», 1 - утримався. Відзначимо, що на засіданні голосували троє суддів, які досягли 65-річного віку: Леонід Фесенко , Валентин Косарєв , Микола Патрюк . Питання про законність їх участі в Пленумі було піднято Іваном Шицький . Голова ВСУ Я. Романюк пояснив, що відповідно до законодавства ці судді не можуть брати участь у судочинстві, і оскільки вони поки не позбавлені статусу судді - є цілком повноважними. В результаті питання було поставлено на голосування. За те що судді 65-річного віку мають право на участь у голосуванні з правом вирішального голосу, висловилося 36 суддів, проти - 6.

Отже, не всі судді бачать необхідність у перевірці Закону на конституційність. В ході обговорення навіть прозвучали слова про «ростовської провокації» і про втягування ЗСУ в політичні інтриги. Але все ж більшість суддів висловилося за конституційне подання. Переконати суддів до початку голосування намагалися «громадські люстратори» і навіть сам Міністр юстиції Павло Петренко . Він, до слова, дуже засмутився , що до офіційної позиції не прислухалися. Закликали згадати про так звану «народної люстрації» і не саботувати Закон і члени Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті ( Карл Волох, Дмитро Гнап таЄгор Соболєв ).

Свої контраргументи привела і Тетяна Козаченко , директор Департаменту з питань люстрації Мін'юсту.Вона нагадала присутнім, що судова влада існує не тільки для незалежності суддів, а й для забезпечення права на неупереджений і незалежний суд. На користь Закону, за її словами, свідчить те, що суддям надана можливість самостійно провести люстрацію , адже спеціальний люстраційний комітет не створено;перевіряючим є орган, в якому працює особа.

Зазначимо, що проти внесення конституційного подання при обговоренні висловилися судді Іван Шицький та Валентин Косарєв .

Також Пленум вирішив обмежитися обговоренням питання про припинення повноважень члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів Юрія Кармазіна . Вирішено продовжити підбір кандидатури члена Комісії з квотою Верховного Суду України. Останнє засідання Комісії відбулося 24 жовтня, без кворуму її робота паралізована.

За підсумками Пленуму можна зробити висновок, що люстрація, що почалася з великими труднощами, викликає безліч питань і побоювань у людей, що опинилися в зоні ризику. І поки вони не отримають влаштовують їхні відповіді і гарантії, процес буде затягуватися. До того ж знайти недоліки і порушення в прийнятому похапцем Законі «Про очищення влади» не так вже й важко.