Для визнання угоди фіктивною необхідно встановити наявність умислу всіх сторін

 Оприлюднена правова позиція ВСУ щодо визнання угоди фіктивною

На спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України 21 січня 2015 було розглянуто справу № 6-197цс14 про визнання договору про співпрацю з інвестування будівництва недійсним, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на квартиру.

Судом була сформульована правова позиція щодо фіктивності договору .Роз'яснено, що згідно ст. 234 ГКфіктивної є угода, укладена без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.Фіктивна угода визнається судом недійсним.

Для визнання угоди фіктивною необхідно встановити наявність умислу всіх сторін угоди . У випадку, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікована як фіктивна.

Отже, фіктивна угода характеризується тим, що сторони здійснюють таку угоду тільки для вигляду, знаючи заздалегідь, що вона не буде виконана; здійснюючи фіктивну угоду, сторони переслідують інші цілі, ніж ті, що передбачені угодою. Фіктивної може бути визнана будь-яка угода, якщо вона не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення її лише для вигляду має бути притаманний діям обох сторін угоди. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивною.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання угоди фіктивною, повинен довести суду відсутність у учасників угоди наміру створити юридичні наслідки .

Про фіктивності договору ВСУ розповів і при перегляді справи № 6-116цс14 .

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .

Сайт "ЮРЛІГА"