«Зміна системи судів загальної юрисдикції: судова реформа чи перерозподіл влади?»

 28 січня 2015 ЮРЛІГА провела круглий стіл «Зміна системи судів загальної юрисдикції: судова реформа чи перерозподіл влади?», Участь у якому взяли судді вищих судів, науковці, адвокати та експерти, безпосередньо задіяні у розробці єдиного проекту реформи.

В Україні є традиція - кожна новообрана влада проводить судову реформу. Винятком не став і прихід «проєвропейського» керівництва. Суспільству роз'яснюють: ми живемо погано, тому що суди не працюють за законом і судді беруть хабарі. Панацеєю від бід представляється чергова реформа. При цьому покарання суддів-корупціонерів залишається за дужками або віддається на відкуп народних мас, які все частіше застосовують силу проти служителів Феміди. Також залишаються відкритими питання дисциплінарної відповідальності суддів - Верховна Рада, не призначив своїх представників, по суті, блокує роботу Вищої ради юстиції та Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Відзначимо,проект постанови про призначення членів комісії з люстрації суддів був зареєстрований у парламенті 26 січня.

Незалежна судова влада є основою держави, оскільки забезпечує захист декларованих прав. Без дієвого механізму, що забезпечує функціональність рівних для всіх правил співжиття в суспільстві, держава не може вважатися правовою і приречене на постійні революційні потрясіння. Життя за принципом «всі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших» показує, що місця в ланцюжку можна розподілити по-новому, і нічого не зміниться, поки ми ставимо коми, а не точку.

Довгі обговорення напрямків і першочергових завдань судової реформи увінчалися прийняттям Верховною Радою за основу відразу двох законопроектів:№ 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» (розроблений Радою щодо судової реформи при Президентові) І № 1497 «Про внесення змін до Закону« Про судоустрій і статус суддів »та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» (поданий групою депутатів, участь у розробці приймав «Реанімаційний пакет реформ») . Законопроекти відрізняються, але обидва підсилюють інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Пропозиції повинні бути зведені в один проект в дуже стислі терміни. Уніфікований проект і прийме Верховна Рада, поклавши початок нової судової реформи .

Дискусія в ході круглого столу загострилася на питанні ліквідації господарських судів шляхом їх реорганізації із збереженням спеціалізації суддів (передбачено проектом № 1497). Голова Вищого господарського суду України Богдан Львів підкреслив, що питання полягає фактично в зміну вивіски на першої інстанції (створення окружних судів, які і будуть розглядати господарські справи з додаванням кримінальних) та об'єднанні господарських апеляційних судів із загальними апеляційними судами (7 суден зливаються з 25- ю). Об'єднання заплановано і для судів третьої інстанції - ВГСУ зіллють з ВССУ. Б. Львів пояснив, що необхідність спеціалізованих господарських судів обумовлена ​​наявністю комерційних правовідносин. Хоча госпсудів розглядають лише близько 3% суперечок, але і чисельність суддів становить 1/8 від загальної кількості. Тому слід зменшити нижній поріг судового збору , що відкриє шлях до суду тому, хто цього потребує - дрібному бізнесу. При цьому можна підняти верхню межу - «щоб олігархам не було судитися дешевше в процентному співвідношенні». Б. Львів відзначив, що в 2013 році госпсудів розглянули справи на 113 млрд. Грн., Що становить 32,4% від дохідної частини держбюджету. У 2014 році кількість справу виросло на 2,4% порівняно з попереднім роком, за ціною позову таке збільшення склало 183.3 млрд. Грн. - 48,5% від дохідної частини бюджету. «Чи можна лізти з брухтом туди, де необхідна годинна викрутка?» - запитує Б. Львів, пояснюючи, що реорганізацію не можна проводити, чи не прорахувавши витрати і економічні наслідки. Він зазначив, що ліквідація госпсудів коштуватиме 500 млн. Грн. - Такий розмір судового збору, отриманого за минулий рік.

Зауваження щодо створення окружних судів висловила професор Наталія Кузнєцова . Вона зазначила, що в законопроекті не врегульовано механізм створення таких судів. Як має вирішуватися питання про створення відповідних судових округів, яка компетенція окружних судів? - Ці питання залишаються відкритими. Професор вважає, що зведення двох спеціальних юрисдикцій в одну тягне за собою функціонування протягом невизначеного терміну гібридної юрисдикції.

Про проблеми, що виникають при будь реорганізації, нагадав і адвокат Ігор Черезов . У період створення адмінсудів справи, наприклад, про відшкодування ПДВ розглядали судді, не зовсім компетентні в цих питаннях. У підсумку, за словами адвоката, рішення виносилися на користь тієї сторони, яка була красноречивей у своїх виступах.

Змістити акцент з проблеми госпсудів намагався Роман Куйбіда , заступник голови правління Центру політико-правових реформ. Він брав участь у розробці законопроекту № 1497 і увійшов до складу Ради з судової реформи при Президентові. Р. Куйбіда пояснив, що ключовими питаннями судової реформи є незалежність і відповідальність суддів , послідовність у застосуванні законів (уніфікація судової практики) та ефективність судової системи. На його думку, дискусія повинна бути зведена саме до незалежності суддів - повноваження політичних органів необхідно обмежити , їх вплив на судову владу - виключити. На думку Р. Куйбіди, міфом про ліквідацію госпсудів намагаються відвернути увагу бізнесу та громадськості від ключових питань судової реформи. Все ж він назвав економічний аргумент за ліквідацію господарської юрисдикції: не система госпсудів приносить гроші в бюджет, дохід забезпечують справи, які не зникнуть, а значить, і в подальшому кошти будуть надходити.

Експерт вважає, що судова реформа, яка не дасть суддям незалежності - не забезпечить справедливе судочинство, адже можливість політичного органу приймати рішення щодо суддівської кар'єри неминуче призведе до виконання суддею його вказівок. В одному з проектів повноваження щодо переведення суддів залишаються і за Президентом, і за парламентом, при цьому передбачається, що Президент буде розглядати кар'єрні питання. Р. Куйбіда зазначив, що, наприклад, участь Президента у приведенні до присяги суддів виливається в мільйони гривень - більше 300 суддів не можуть приступити до роботи, бо гарант не може знайти для них часу.

Таким чином, за словами експерта, питання ліквідації госпсудів стає неважливим на цьому етапі судової реформи. На перше місце ставиться незалежність і відповідальність. Остання регулюються обома законопроектами, але при цьому необхідно доопрацювати механізм, який упирається в повноважність Вищої ради юстиції. Завданням реформи є також уніфікація, першим кроком якої стане об'єднання вищих судів.

Зараз уніфікація судової практики ускладнена обмеженням повноважень Верховного Суду України. Суддя ВСУ Олександр Прокопенко пояснив, що Верховний Суд не впливає на судову практику, оскільки не має повноважень винесення остаточного рішення. Щодо відповідальності суддя вважає, що ВККС і ВРЮ мають бути об'єднані в один орган. На його думку, питаннями кар'єри, відповідальності суддів повинен займатися суддівський орган - це забезпечить незалежність. В даний час судді не можуть бути притягнуті до відповідальності через відсутність політичної волі, так як робота компетентних органів (ВРЮ, ТСК), по суті, блокується. А. Прокопенко зазначив, що робота неможлива, а строки давності закінчуються - і в цьому складно звинувачувати самих суддів.

Те, що ліквідація госпсудів - не першочергове завдання судової реформи, вважає і Вадим Беляневич , старший радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» . Він зазначив, що перебудова судової системи - копітка робота. Але є прості рішення, які робляться популярними, як пропозиція по господарським судам.«Суспільство має рухатися поступально, спираючись на свою історію. Господарська юрисдикція була створена не вчора, вона ввібрала весь позитивний досвід попередників - це призвело до того, що система працює добре, хоч і з деякими нюансами. Корупція існує - але не більше, ніж у всіх інших сферах життя » , - вважає В. Беляневич. Він також нагадав, що коли корпоративні спори передали господарським судам, рейдерство зникло як суспільне явище. На його думку, теперішній етап неправильно називати судовою реформою, адже існуючі проблеми знаходяться не у вивісках, а в головах. « Зараз треба займатися не перебудовою, а кадровими питаннями. Судова система має бути звільнена від негативних явищ, які зосереджені не в господарських судах. Тільки другий етап може бути присвячений змінам до Конституції - в тому числі, вибору 3- або 4-ланковий судової системи », - уклав В. Беляневич.

Відзначимо, що дискусія переходила в суперечку більшості (суддів спецсуден, учених і адвокатів) з меншістю (представниками «РПР» та Верховним Судом України). Хоча всі декларують необхідність незалежності суддів, нагальною проблемою все ж видається реорганізація господарських судів, яка торкнеться суддів безпосередньо. Крім того, судді почали критикувати введення кваліфікаційних класів і повну переатестацію. На це Р. Куйбіда відповів, що при обговоренні питання в робочій групі всі присутні представники суддівського корпусу схвалили цю норму. Він заявив, що судді самі надають підстави для свого закріпачення.

Незалежність судової влади дійсно необхідна, інакше - вона перестає бути владою. Але одночасні зміни злагодженого механізму функціонування судів спричинять простроченої проблеми. Саме тому суддів більше хвилюють питання, пов'язані з щоденною діяльністю. Як виявилося, одночасно і незалежність, і нові правила роботи суддям здаються непосильною ношею. Тому першим етапом судової реформи має стати видача суддям своєрідною «вільної грамоти». Подивимося, що вирішать народні депутати і Президент.

Марина Ясинська