Судовий дайджест: позиції ВСУ і люстрація

 ЮРЛІГА традиційно пропонує читачам ознайомитися з короткою підбіркою останніх подій судового світу

Верховний Суд України

Якщо вимоги позивача про розмір сум судом задоволені в повному обсязі, то підстав для застосування принципу пропорційності і зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у суду немає

При розгляді справи № 6-195цс14роз'яснено , що суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку на основани пропорційності тільки в разі одночасного вирішення вимог про стягнення належних при звільненні сум за умови часткового задоволення цих вимог. ВСУ роз'яснив, що оскільки в переглядається справі вимоги позивача про розмір належних йому при звільненні сум судом були задоволені в повному обсязі, то і підстав для застосування принципу пропорційності і зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у суду не було.

При підвищенні окладів на підприємстві незаконно звільненому працівникові виплачується відкоригована зарплата

Првового позиція щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі була висловлена ​​при перегляді справи № 6-203цс14 . Роз'яснено, що якщо за період з дня звільнення позивача до часу відновлення його на роботі підприємство підвищило розмір тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні середньої зарплати за час вимушеного прогулу в період затримки виконання рішення суду зарплата позивача підлягала коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Подача кредитором заяви про видачу судового наказу перериває позовну давність

При розгляді справи № 6-214цс14 про стягнення заборгованості за кредитним договором ВСУ роз'яснив , що що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізована як в позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої ​​форми судового рішення.Виходячи з цього подача кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК , перериває перебіг строку позовної давності.

День поставки товару не входить у період, за який може стягуватися пеня

Розглянувши справу № 3-204гс14 про стягнення коштів за порушення термінів поставки, ВСУ сформулювавправову позицію щодо стягнення пені. Роз'яснено, що день фактичної поставки товару не включається в період часу, за який може здійснюватися стягнення пені. Сума заявлених до стягнення грошових коштів, обчислена з урахуванням дня, в якому відбулася поставка товару, суперечить нормам чинного законодавства.

Для визнання угоди фіктивною необхідно встановити наявність умислу всіх сторін

Розглянувши справу № 6-197цс14 , ВСУ роз'яснив , що для визнання угоди фіктивною необхідно встановити наявність умислу всіх сторін угоди. У випадку, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікована як фіктивна. Ознака здійснення угоди лише для вигляду має бути притаманний діям обох сторін угоди. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивною. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання угоди фіктивною, повинен довести суду відсутність у учасників угоди наміру створити юридичні наслідки.

Господарські товариства не зобов'язане надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій)

Предметом розгляду справи № 3-208гс14 за позовом учасника до ТОВ про отримання інформації є вимога про надання документів (у вигляді ксерокопій), які містять інформацію про діяльність господарського товариства. ВСУ дійшов висновку , що чинним законодавством не передбачено обов'язок суспільства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій). Встановлена ​​лише обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.

Власник має право витребувати у доброосвестного набувача майно, відчужене за рішенням третейського суду, яке було скасоване

Розглянувши справу № 6-218цс14 ВСУ дійшов висновку , що за змістом частини 1 ст. 388 ГК майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення третейського суду, прийнятого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається вибулим з володіння власника поза його волею.

Виходячи з свободи договору положення брасного контракту про віднесення майна, придбаного до шлюбу, до спільної сумісної власності, не суперечать Сімейним кодексом

Розглянувши справу № 6-230цс14 , ВСУ роз'яснив , що ст. 97 СК надає подружжю право визначати в шлюбному договорі правовий режим майна, придбаного до або під час шлюбу, і не містить заборон чи обмежень цього права. Роз'яснено, що оскільки правовідносини сторін і правовий режим спірного майна врегульовані сторонами в шлюбному договорі, суд обґрунтовано, виходячи з принципу свободи договору застосував до цих правовідносин норми шлюбного договору, а не загальні норми СК. Категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» як одне з обмежень змісту шлюбного договору, вжита в частині 4 ст. 93 СК, має оцінний характер і підлягає доведенню стороною відповідно до частини 3 ст. 10 ГПК.

Люстрація суддів

Депутати пропонують провести люстрацію суддів по-іншому, виключивши подвійну перевірку і змінивши процедуру. У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 1881 , яким пропонується уніфікувати процедуру люстрації (перевірки) суддів, яка зараз регулюється фактично двома законами - «Про очищення влади» і «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» . Передбачено усунення перешкод у діяльності Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. У Законі про відновлення довіри до судової системи пропонується встановити, що перевірка суддів проводиться протягом 3 років (замість 1 року) з дня формування складу Комісії. При цьому пропонується не враховувати в цьому терміні час, протягом якого Комісія не могла реалізовувати свої повноваження через відсутність повноважного складу. Із Закону про очищення влади виключаються норми про люстрацію суддів за прийняття ними відповідних рішень. У той же час, право перевірки таких суддів залишається за Комісією.При цьому, Комісія буде здійснювати таку перевірку в обов'язковому порядку за всім суддям. Також змінюється принцип формування Комісії та її чисельний склад: зі складу суб'єктів, що мають право призначати членів, виключається Верховна Рада, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики змінюється на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, кількість членів скорочується до 11 Також передбачено грошове забезпечення членів Комісії в розмірі посадового окладу судді Верховного Суду України (зараз члени Комісії працюють на громадських засадах).

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .