Позовна давність в судовій практиці: коментар юриста

Положеннями частини 4 ст. 267Цивільного кодексу прямо передбачено, що закінчення позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, застосування позовної давності в спорах з державними органами є скоріше винятком, ніж правилом. Зокрема, це стосується спорів з органами прокуратури про оскарження ними рішень органів місцевого самоврядування про передачу в оренду юридичній особі земельної ділянки, а також договорів, укладених на підставі таких рішень.

Відмовляючи у застосуванні позовної давності, суди обґрунтовували своє рішення тим, що про порушення прав держави (в особі відповідного органу місцевого самоврядування) прокурору стало відомо лише в момент проведення відповідної прокурорської перевірки або ж досудового розслідування. Як правило, такі перевірки (досудове розслідування) проводилися в період 2012-2013 р.р., в той час як оскаржуване рішення (договір) було прийнято органом місцевого самоврядування більш ніж 10 років тому.

Така позиція судів, на наш погляд, є кілька дискримінаційної по відношенню до відповідача, який отримав у користування земельну ділянку на підставі рішення органу місцевого самоврядування, користувався ним протягом довгого часу, а також своєчасно вносив орендні платежі.

Разом з тим, останнім часом судова практика пішла дещо іншим шляхом, захищаючи права та законні інтереси відповідача - користувача земельної ділянки. Вищі судові інстанції, а саме Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, у своїх судових рішеннях вказують на необхідність застосування до зазначених вище правовідносин строків позовної давності, якщо сторона в суперечці заявила про їх застосування.

Так, позиція Верховного Суду України полягає в тому, що строки позовної давності обчислюються не з моменту виявлення прокуратурою при проведенні перевірки факту порушення державних інтересів, а з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору, які, на думку прокурора, порушують державний інтерес (постанова ВСУ по справі № 3-194гс14 від 23.12.2014 р, постанова ВСУ по справі № 3-23гс14 від 27.05.2014 р).

Крім того, Верховний Суд України в постанові по справі № 6-152цс14 від 29.10.2014 р дійшов висновку , що для визначення початку обчислення позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення його прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення його прав. Тобто, доводи прокуратури про те, що звернення до суду обумовлене результатами прокурорської перевірки, в ході якої виявлено порушення державних прав та інтересів, не повинні прийматися до уваги, оскільки прокуратура мала всі права і передбачені можливості дізнатися про порушення державних інтересів в рамках позовної давності (наприклад, провести перевірку раніше). ВСУ вказує, що норма частини першої ст. 261 Цивільного кодексу містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, тому обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Крім того, важливо пам'ятати, що відповідно до частини 3 ст. 267 Цивільного кодексу позовна давність застосовується судом першої інстанції лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення у спорі.

Якщо ж заяву про застосування строків позовної давності подається стороною безпосередньо до суду апеляційної інстанції (на стадії перегляду рішення суду першої інстанції), у такому випадку апеляційний суд не може застосовувати позовну давність.

Однак, суд апеляційної інстанції має право застосувати строки позовної давності, про які було заявлено стороною при розгляді справи в суді першої інстанції, якщо з яких-небудь причин вказане вище заяву сторони не було розглянуто (задоволено) судом першої інстанції. Зазначені вище законодавчі положення були закріплені в постанові Верховного Суду України від 11.02.2015 року у справі № 6-246цс14.

Алена Проценко,

старший юрист правової групи «Побережнюк і партнери»

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .

Сайт "ЮРЛІГА"