«Борітеся - поборете!»: Судові справи, які змінюють України

 25 березня Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр інформації про права людини презентували друге видання популярного збірника «Судові справи, які змінюють України». Інформаційно-правовими партнерами виступили компанія ЛІГА: ЗАКОН та портал ЮРЛІГА.

Зі вступним словом виступив адвокат і директор зі стратегічних справах УГСПЛ Михайло Тарахкало . Експерт розповів, що представлені в книзі справи доводять: одна людина може не тільки перемогти в суді, але і домогтися істотних змін в державній системі.Частина з цих судових справ привели до зміни законодавства, інші запобігли практику порушення законодавства або міжнародних договорів.

Для першого видання збірника Українська Гельсінська спілка з прав людини самостійно збирав судові справи, а для створення другої частини книги вже вирішили підключити юридична спільнота. Так, у листопаді 2014 був оголошений спеціальний конкурс по збору інформації про стратегічні судові справи.

Тетяна Печончик , головний редактор книги, повідомила, що в цілому для участі в конкурсі було подано 30 заявок. Але одних пропозицій було недостатньо: щоб справа потрапила до збірки, воно мало бути завершеним, стратегічним і впливати на правову ситуацію в Україні.

Таким чином, для другого видання книги було відібрано 15 судових справ. Усі вони написані в доступному форматі і розраховані на широке коло читачів. Г-жа Печончик зазначила, що це найсвіжіші справи, більшість з них велися pro bono і були виграні в національних судах. Серед найцікавіших головред виділила справу «Тимошенко та інші проти України» , де працівники авіакомпанії відстояли право на страйк . Також було відзначено справу дніпропетровських евромайдановцев , які домоглися по 50 тис. грн. компенсації за незаконне затримання . Крім того, пані Печончик розповіла про справі 3 жителів села на Харківщині , які протягом 8 років не могли виїхати зі свого населеного пункту через підписки про невиїзд .

Враженнями про справи, які потрапили до збірки, поділилися і адвокати, які, власне, ці справи супроводжували. Так, адвокат Катерина Галенко розповіла про історію сирійського біженця , якого 7 днів незаконно протримали в транзитній зоні аеропорту «Бориспіль» . Прилетівши в Бориспіль прямим рейсом з Бейрута, іноземець зіткнувся з тим, що його, як «обличчя сирійської національності», перевели на другу лінію паспортного контролю. Після інтерв'ю українською та базовому англійською, з якого сирієць нічого не зрозумів, йому заборонили в'їзд в Україну. Незважаючи на те, що у нього було запрошення, дійсна віза і підстави просити притулку. Рішення видали українською мовою, не було перекладача та правової допомоги.

Таким чином, сирійця цілий тиждень тримали в аеропорту під постійною охороною і планували відправити назад в Бейрут. Йому не були забезпечені навіть мінімальні гігієнічні умови, не можна було помитися або переодягнутися, не було спального місця, їжі та питної води, а також доступу до правової допомоги. Крім того, у сирійця не приймали заяву про визнання його біженцем.

Людину відпустили лише після переговорів з представництвом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Юристи оскаржили рішення про заборону в'їзду і незаконному довільному затриманні в пункті пропуску. У цій справі український суд вперше визнав порушення ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини - щодо затримання мігрантів у пунктах пропуску на територію України. Зараз суди при розгляді подібних справ використовують це рішення, як приклад національної судової практики прямого застосування Конвенції.

Також про свою справу pro bono розповів адвокат Роман Титикало , який допоміг киянам домогтися від Київради повернення 5 га парку - земель «рекреаційного призначення». Успіхи цього та інших судових справ зі збірника, г-н Титикало прокоментував цитатою з Шевченкового «Кобзаря»: «Борітеся и поборете!». Адже, на думку адвоката, безвихідних справ не існує.

Крім того, в нюанси однієї зі справ присвятив присутніх адвокат Михайло Тарахкало . Правозахисник брав участь у судовому розгляді, яке стосувалося незаконного приміщення і утримання в психлікарні.

Проти Анатолія Руденко, жителя Кривого Рогу, який заснував місцеву громадську організацію, а також кілька газет, прокуратура порушила кримінальні справи за підозрою в блокуванні роботи газопроводу і за підозрою у вимаганні. Лікарі дніпропетровської психлікарні визнали пана Руденка психічно хворим і направили його на примусове лікування, хоча попередній висновок за підписом цих же лікарів свідчив, що людина не потребує примусового лікування. А. Руденко майже рік провів у психлікарні, не маючи можливості оскаржити своє перебування там або провести незалежну експертизу. Виписавшись з лікарні, пан Руденко звернувся за незалежною експертизою, і медики встановили, що він не потребував примусовому лікуванні.

Європейський суд з прав людини у цій справі визнав порушення Україною права на свободу та особисту недоторканність (ст. 5 Європейської конвенції), а також вказав, що «в Україні людина практично не має шансів оскаржити насильницьку госпіталізацію в психіатричну лікарню» . Зараз очікується рішення Конституційного суду щодо низки існуючих проблем у сфері психіатрії та прав людини в Україні.

Юрист УГСПЛ Дар'я Свиридова зазначила, що вже накопичилися окремі справи для наступного видання збірника . В основному це судові розгляди щодо порушень прав людини у зв'язку з окупацією Кримського п-ва: репресії проти українських активістів, обмеження прав українських громадян на збори, самовираження, депортація. Серед «гучних» справ пані Свиридова виділила справу блогерша Лізи Богуцької , яка була змушена покинути Крим через свою позицію проти окупації. Були названі справи про обмеження права на мирні зібрання учасників зустрічі з Мустафою Джемілєвим 3 травня минулого року, а також учасників зборів на День Незалежності України 24 серпня 2014 року. Крім того, юрист УГСПЛ повідомила, що в наступне видання обов'язково увійдуть справи про депортацію з Криму Рефата Чубарова і Исмета Юксел.

Також в нову збірку може увійти перше в Україні справу про електронні заявах до суду або в прокуратуру . Про це розповів голова ГО «Електронна демократія» Володимир Фленц . В рішенні по справі суд зобов'язав прокуратуру відкрити кримінальне провадження на основі електронної заяви. Цей випадок показав, що як в прокуратуру, так і в будь держорган, можна звертатися в електронній формі, що дозволяє подолати безліч штучних бюрократичних перешкод.

Наприкінці зустрічі представник УГСПЛ Марина Говорухіна, пожартувавши над обкладинкою останнього видання, зазначила: «Зараз стратегічні судові справи українців занесені фактично в« Червону книгу ».Сподіваємося, що наступного разу цих справ буде більше ».

Христина Головко , портал ЮРЛІГА

Фотографії Миколи Мирного, Центр інформації про права людини

Сайт "ЮРЛІГА"