Закон і Бізнес N 14 (1208). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 14 (1208). 4 - 10 квітня 2015 р.

Судова влада

Вибори очільника Вищого адміністративного суду відбулися без запеклої конкурентної боротьби: претендент на цю посаду був один-єдиний — Олександр Нечитайло. Під час цьогорічного голосування його кандидатуру підтримало значно більше колег. У планах О.Нечитайла — відстоювання триланкової системи адмінсудів та боротьба з посяганням на незалежність володарів мантій. Деталі -"Двічі в одне крісло".

Рада суддів запланувала провести ХІІІ з’їзд суддів 23—24 вересня. Порядку денного заходу РСУ поки що не затверджувала.

Своєю 17-ї річниці Вища рада юстиції не відзначала. Просто не було кому організувати бодай якийсь захід, приурочений до цього дня — 31 березня. Водночас саме в ці дні переписується історія діяльності конституційного органу: за місяць він має розпочати роботу на постійній основі. Звісно, якщо суб’єкти призначення представників до кузні суддівських кадрів виконають свої обов’язки. Та через намагання Верховної Ради зробити процедуру формування складу ВРЮ максимально прозорою на практиці можливі серйозні пробуксовування. Докладніше про це читайте у статті "Ми обираємо, нас обирають…"

Днями в газеті «Голос України» офіційно оприлюднений порядок денний 2-ої частини ІІІ з’їзду адвокатів, який повинен пройти 24—25 квітня в столичному Будинку кіно. Ключовим питанням є призначення членів Вищої ради юстиції. Чому захисники йдуть карати суддів і наскільки продуктивним виявиться форум — спробуємо розібратися.  Про це ви дізнаєтесь із матеріалу "Статус з’їзду: все складно".

Намагаючись задовольнити потребу суспільства в неупередженому судочинстві, політики поспіхом приймають законодавчі акти, якими піддають суддів антикорупційним перевіркам, посилюють їх відповідальність за винесені рішення, підвищують вимоги до охочих вступити до суддівських лав. Однак, попри численні ініціативи парламентарів, рівень довіри громадськості до судової влади залишається незмінно низьким. Про упущення законотворців, те, як необхідно змінити технологію суддівської діяльності, що таке юридична порядність, розповідає старший партнер, президент ЮФ «Салком», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Євген Кубко.

Один за одним столичні володарі мантій починають поповнювати опальний список нової влади. Публічні звинувачення з боку нардепів та представників силових органів нерідко обгрунтовані лише бажанням розпалити ненависть суспільства до Феміди. Стикнулася з таким явищем і суддя Солом’янського районного суду м.КиєваСвітлана Кушнір. Вона погодилася поділитись із «ЗіБ» своїм баченням ситуації, яка складається навколо суддівського корпусу держави, та пояснити, чому спроби Генпрокуратури кинути суддів за грати розбиваються об скелю українського законодавства.

Парламентарі та судді по-різному трактують норми законодавства, які обмежують час перебування на адміністративних посадах. Народні обранці переконані: аби реформа запрацювала, керівні місця мають зайняти нові люди. Водночас колективи судів готові й надалі довіряти перевіреним кадрам.  Детальніше про це читайте у статті "Три виміри часу".

Судова система нарешті дочекалася поповнення молодими кадрами. 31 березня, як повідомили на сайті Державної судової адміністрації, 282 судді нарешті склали присягу. Цієї урочистої події довелося чекати безпрецедентно довго — понад рік, а комусь і більше. Що ж завадило виконанню главою держави такої церемоніальної функції і чому сам захід виявився закритим для преси? Про це дізнаєтесь із матеріалу "Церемоніальні сутінки".

Бізнес і корупція

Депутати знову пропонують підтримати ідею заснування державного бюро розслідувань. У чому полягає необхідність створення в умовах кризи чергової державної структури, і чи зможе бюро впоратися з викликами часу? Деталі - "Круговий контроль".

Підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом ставить Україну перед необхідністю впорядкувати царину захисту інтелектуальних прав у Інтернеті. Правники наполягають на прийнятті відповідного закону. Однак на заваді стають не юридичні тонкощі, а протистояння правовласників та провайдерів. Докладніше про це у статті "Міжправами та можливостями".