Особливості та суперечності Закону про мораторій на відчуження житла за кредити. Анонс практикуму

 Основні тенденції судової практики у зв'язку з дією Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»

З прийняттям Закону № 1304-VII значно зменшена можливість здійснення банками стягнень на іпотечне житло.Мораторій застосовується при дотриманні таких умов :

- Предметом іпотеки в забезпечення по валютному кредиту є житлова нерухомість ;

- Іпотечна нерухомість повинна бути у власності лише громадян України , тобто власність юридичних осіб та іноземців під дію закону не підпадає;

- Нерухомість повинна бутизабезпеченням саме споживчих кредитів , причому, виданих українськими банками і лише в іноземній валюті ;

- Зазначене житло використовується як місце постійного проживання позичальника / поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, що перебуває в іпотеці;

- У позичальника / поручителя у власності немає іншого житла ;

- Загальна площа такого житла не повинна перевищувати 140 кв. метрів для квартири і 250 кв. метрів для житлового будинку .

У випадку, якщо хоча б одне із зазначених умов не виконується, встановлений Законом мораторій застосовуватися не може. Крім цього, за неповний рік застосування норм Закону № 1304-VII вже проявилися деякі особливості і протиріччя в його застосуванні судами України .

Так, існують різночитання в частині того, чи означає застосування Закону № 1304-VII, що суд повинен відмовляти позивачеві-банку в позові щодо звернення стягнення на іпотечне майно. Багато суди саме так і трактують Закон і відмовляють у задоволенні позовів кредитних установ.

Інші суди України задовольняють позови кредитних установ, але окремо вказують у резолютивній частині рішення про те, що виконання рішення суду на користь банку про виселення позичальника з житла і звернення стягнення на квартиру зупинено «на період Дії Закону України« Про мораторій на стягнених майна громадян України , НАДАННЯ як забезпечення кредитів в іноземній Валюті ».

Друга позиція, безумовно, більше захищає інтереси кредитора, тобто банку, оскільки не змушує банківська установа заново вдаватися до засобів захисту своїх інтересів у суді після припинення дії Закону № 1304. У той же час відмова в задоволенні позовних вимог фактично позбавляє банк коштів для впливу на боржника навіть після прийняття нових законодавчих змін.

На наш погляд, другий варіант більш справедливий і в загальноправовому сенсі, тому що позбавляє можливості недобросовісних позичальників. За змістом Закону позичальники не звільнені від санкцій, а застосування таких заходів лише призупинено до прийняття урядом і парламентом комплексних заходів щодо врегулювання проблем з валютними кредитами.

Крім того, слід мати на увазі, що прийнятий Закон не може мати зворотної дії по відношенню до вже прийнятих судових рішень. Так, колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ у своєму визначенні від 1 жовтня 2014 року по справі № 2-29183св14 скасував рішення апеляційної інстанції, яким було скасовано рішення районного суду, що задовольнив позов АБ «КБ« Приватбанк »про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення. При цьому, розглядаючи позов заново, суд першої інстанції не зможе не прийняти до уваги положення Закону №1304, як вже діючого на момент прийняття рішення.

На наш погляд, дуже важливим є якнайшвидше ухвалення парламентом комплексного закону щодо особливостей погашення основної суми заборгованості за кредитами в іноземній валюті, порядку погашення курсової різниці в бухгалтерському та податковому обліку кредиторів і позичальників, а також списання пені і штрафів. В іншому випадку, тривала дія мораторію призведе до відновлення шахрайських схем для неповернення кредитів і стане соціально несправедливим по більшості громадян країни, що мають депозити в банках, і для тих, хто сумлінно обслуговував валютні кредити.

Віталій Правдюк, керуючий партнер ЮК «Бізнес Форс»

Детальніше щодо піднятої теми можна буде дізнатися в ході практикуму «Судовий розгляд спорів з нерухомістю та землею. Аналіз практики та новації 2015 року » , який відбудеться 27 квітня в Києві.

Сайт "ЮРЛІГА"