Судова реформа: конституційна сепарація адмінсудів

 20 травня у Вищому адміністративному суді відбувся круглий стіл, присвячений майбутній конституційній реформі.Обговорювалася роботаКонституційної Комісії в частині внесення змін до розділу VIII Конституції «Правосуддя» , головною темою стало відділення адміністративних судів від судів загальної юрисдикції.

Робота над змінами Конституції активізувала протестні настрої в спеціалізованому суддівському корпусі - судді хочуть незалежності, як від виконавчої та законодавчої влади, так і від Верховного Суду. Що зрозуміло - ВСУ заявляв про доцільність ліквідації спеціалізованих судів, як не виправдали надій. І хоча активнообговорювалася лише ліквідація господарської юрисдикції, в зоні ризику знаходяться і адміністративні суди.Тому виправданим є бажання адміністративних суддів убезпечити себе, прямо визначивши в Конституції, що правосуддя здійснюється Конституційним Судом, судами загальної юрисдикції та адміністративними судами.

Голова ВАСУ Олександр Нечитайло вже говорив про назрілу необхідність відділення адміністративної юрисдикції. Така міра пояснюється не корпоративними інтересами, а необхідністю належного захисту громадян і суспільства від неправомірних дій держави. А. Нечитайло вважає, що необхідно встановити вертикаль адміністративних судів - окружні, апеляційні та Верховний Адміністративний Суд , оскільки нинішня модель «фактично подвійної касації є нетиповою для світових традицій інстанційного побудови судової системи». Верховний Суд як суд касаційної інстанції в системі судів загальної юрисдикції жодним чином не повинен впливати на здійснення правосуддя адміністративними судами. Порядок вирішення спірних питань у діяльності Верховного Адміністративного Суду та Верховного Суду має бути визначений законом. Наприклад, можна надати відповідні повноваження Конституційному Суду або спеціальному судового арбітражу (сенату). Знизити навантаження на суди, на думку А. Нечитайло, допоможе запровадження інститутів обов'язкового досудового врегулювання спору і світових суддів.

На круглому столі були присутні і члени Конституційної Комісії, зокрема, Михайло Смокович, заступник голови ВАСУ, і Микола Оніщук , ректор Національної школи суддів. Вони розповіли про основні напрацювання, що стосуються судоустрою, за якими Комісія вже досягла деякого консенсусу.

Вимоги до суддів

Планується підвищення вікового (до 30 років) і кваліфікаційного (5-річний стаж роботи) цензів. При цьому М. Оніщук каже про встановлення більш високих вимог для суддів адмінсудів - 35-річний вік і 15-річний стаж.Підвищення вимог обіцяє й підвищення оплати в порівнянні з іншими суддями, зокрема, суддя окружного адмісуда повинен отримувати зарплату на рівні судді апеляційного суду.

У свою чергу, М. Смокович вважає, що мають бути встановлені додаткові вимоги до знання державної мови - майбутній суддя повинен володіти українською на рівні встановленого стандарту, що підтверджується відповідним сертифікатом. Відзначимо, що з цією ініціативою багато хто не згоден - в вузах викладають українську мову, в школі суддів також проводиться підготовка, тому введення сертифікатів здається дещо Формалістично підходом.

Призначення суддів та припинення повноважень

Реформатори мають намір відмовитися від попереднього призначення суддею на 5 років - пропонується відразу призначати безстроково. При цьому з процедури призначення виключається парламент в «ролі політичної складової». Участь Президента має стати церемоніальним. Хоча і наголошується, що позбавлення Гаранта, що має найвищу легітимність, повноважень ускладнить реалізацію принципу участі народу у формуванні судової влади. Обговорюється модель, в якій Президент призначає суддею, а ВРЮ визначає їх місце роботи. Подання про призначення суддів готується ВРЮ, а Президенту дається 10 днів на його підписання. Повноваження судді повинні починатися з моменту прийняття присяги.

Вводиться інститут припинення повноважень судді - передбачено 7 підстав (зокрема, у зв'язку з юридичним фактом - зміна громадянства, переїзд, досягнення граничного і т.д.). Граничний вік пропонується визначити 65-ма роками для суддів всіх інстанцій.

Відповідальність

З Кримінального кодексу може бути виключена ст. 375, що встановлює відповідальність за винесення завідомо неправосудного рішення. Судді наполягають на непритягнення до кримінальної відповідальності за здійснення правосуддя. Планується врегулювати суддівський індемнітет - суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняття рішення. Так, згідно частини 5 ст. 1176 Цивільного кодексушкоду, завдану незаконним рішенням, відшкодовується в разі встановлення в діях судді складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрало законної сили. Це питання розробляється також і в контексті практики ЄСПЛ.

Функціональний імунітет, передбачений частиною 3 ст. 126 Конституції (суддя не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом), пропонується деталізувати. Для затримання дозвіл не потрібен, при цьому суддя не може бути затриманий за злочин у зв'язку із здійсненням правосуддя. Дозвіл же на арешт має надаватися ВРЮ, без цього суддя не може бути взятий під варту за будь-який злочин.