Судовий дайджест: позиції Верховного Суду

 ЮРЛІГА традиційно пропонує читачам ознайомитися з короткою підбіркою останніх подій судового світу

Верховний Суд України

Суд не може визнати право власності на неприйнятий в експлуатацію об'єкт

Розглянувши справу № 6-159цс15 , ВСУроз'яснив , що визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятий в експлуатацію, в судовому порядку нормами Цивільного кодексу або іншими нормативними актами не передбачено. За таких обставин нижчий суд неправильно застосував норму ст.392 ЦК та безпідставно прийняв рішення про визнання за позивачами права власності на спірне майно. ВСУ не погодився з рішенням суду про витребування цього майна з володіння відповідачів, оскільки позови про витребування майна на підставі ст.387 ЦК підлягають задоволенню у випадках, коли у власника (власника) майна, яке вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи, залишається право на це майно, в той час як позивачі у встановленому законом порядку право власності на новостворене створене майно не отримали.

Вчинення на держакті, визнаному судом недійсним, відмітки про відчуження землі на підставі договору купівлі-продажу не змінює його суті як недійсного

При розгляді справи № 6-217цс15 ВСУ роз'яснив , що законодавством була устанавлена нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим отриманням його власником держакту на право власності, тому було безосоновательно скасовано рішення місцевого суду в частині визнання недійсним держакту на право власності на земельну ділянку з відміткою про перехід права власності. У разі набуття права власності на земельну ділянку за цивільно-правовим договором воно посвідчується не держактом, а відповідним цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в встановленим законом порядку. Вчинення в такому випадку на державному акті (визнаному судом недійсним) відмітки про відчуження земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу не міняє суті такого державного акта як недійсного.

Суддя ВСУ вважає правильним відмовляти у стягненні іпотеки зважаючи мораторію

При розгляді справи № 6-58цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки суддя Юрій Сенін висловивособливу думку. Він вважає, що позовні заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, якими забезпечено споживчі кредити в іноземній валюті, що знаходяться на час дії Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на розгляді судів, розглядаються, а у задоволенні позову відмовляється у зв'язку з дією відповідного мораторію. Якщо судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (житло) було прийнято до набрання чинності Законом (7 червня 2014), то воно не підлягає примусовому виконанню, і виконавче провадження зупиняється. У таких випадках у задоволенні даних позовів відмовляється не з мотивів безпідставності позовних вимог, а у зв'язку з набранням чинності Закону про мораторій, така відмова має лише тимчасове правове значення, і позичальник може звернутися з позовом після закінчення дії мораторію. Термін позовної давності зупиняється у зв'язку з відстрочкою виконання зобов'язання (мораторієм) на підставах, встановлених законом, та поновлюється з моменту припинення дії Закону про мораторій, як зазначено в ст.3 Закону.

Договори про пайову участь забудовника в розвитку інфраструктури мають бути приведені у відповідність із Законом «Про регулювання містобудівної діяльності»

Розглянувши справу № 3-122гс15 , ВСУ роз'яснив , що згідно п. 7 Прикінцевих положень Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній або нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цього Закону, підлягають приведенню у відповідність з ним.Наведена норма не містить застереження про те, що її дія поширюється тільки на договори, строк виконання зобов'язання за якими не настав.

Остаточний висновок суду про наявність підстави для перегляду кримінальної справи за КПК 1960 року зважаючи неоднакового правозастосування повинен грунтуватися на конкретних проміжних висновках

Розглянувши справу № 5-6кс15 , ВСУ роз'яснив , що остаточний висновок про наявність підстави для перегляду оскарженого рішення касаційної інстанції в порядку пункту 1 частини 1 ст. 400-12 КПК 1960 може бути зроблений тільки тоді, коли суд в межах проміжних висновків дасть конкретні «позитивні» відповіді на всі питання. Якщо ж за наведеною послідовності питань хоча б один з проміжних висновків негативний, то його цілком достатньо для остаточного висновку про відсутність підстави для перегляду оскарженого рішення в цьому порядку. Суд повинен відповісти на питання: 1) чи мало місце «схожість суспільно небезпечних діянь», які були предметом оцінки касаційної інстанції в оскарженому рішенні і рішенні, наданому для порівняння, а якщо було, то в чому вона полягала; 2) одні й ті ж норми закону України про кримінальну відповідальність застосовані в цих рішеннях; 3) не стосуються ці норми питань призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності в рамках так званих дискреційних повноважень касаційної інстанції; 4) чи має місце неоднакове застосування таких норм; 5) в чому саме полягає різний зміст оскарженого рішення і рішення, наданого для порівняння.

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .