Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 25 (1219). 20 - 26 червня 2015 р.

Судова влада

Пристрасті навколо пошуків ідеальної моделі судової системи перетворилися на лихоманку. У запеклих дискусіях очільники вищих судів намагаються відстоювати право на життя своїх ланок, іноді взагалі не чуючи один одного. Аби трохи охолодити протилежні сторони, іноземні експерти радять вітчизняним правникам та реформаторам подивитися на реформу ззовні та тверезо оцінювати фінансову складову перетворень. Докладніше -"Мрії на безгрошів’ї".

Уперше за всю історію проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів конкурсів серед резервістів на зайняття вільних посад жоден з храмів Феміди не отримав «статусу непрестижності». Кандидати хапалися, можливо, за останній шанс одягти мантії, тому не проігнорували ні одну вакансію зі 145 наявних. Загалом кожен третій резервіст звернувся із заявою про участь у конкурсі. Кандидатам, котрим не пощастило стати переможцем і строк перебування в резерві яких незабаром закінчиться, залишається сподіватися на небайдужість влади. Про це читайте у статті "Відчайдушна боротьба за посади".

Про переобтяження справами, які мають однакові ознаки та хвилями накривають усі

інстанції по черзі, і вітчизняні фахівці, і їхні іноземні колеги говорили неодноразово. В пошуках шляхів розв’язання проблеми українські володарі мантій звернули увагу на досить поширену в Європі практику розгляду групових позовів. Приміряти цей досвід на себе прагне тепер і українська Феміда. Докладніше у матеріалі "Позов масового захисту".

Свою роботу новопризначені члени Вищої ради юстиції розпочали з розгляду звернень суддів, які бажали піти з посад, але не могли цього зробити впродовж 1-го, а то й 2-х років. Водночас Рада вирішила уважніше придивитися до законників із Донецької та Луганської областей, аби не відправити у відставку тих, кого має очікувати звільнення за порушення присяги. Деталі у статті"Програмна залежність".

У двох судах, розташованих у столиці, стало на 16 вакансій менше. Служителі Феміди пояснюють: таке скорочення викликане необхідністю забезпечити раціональне та економне використання бюджетних коштів. Однак в експертів є інша версія, пов’язана з небажанням працюючих володарів мантій втратити посади та гроші. Про це ви дізнаєтесь зі статті "У столиці місць немає".

Побудувати дієву та злагоджену судову систему неможливо без зваженого та ефективного керівництва. Такої думки дотримуються як іноземні експерти, так і вітчизняні представники судової влади. Аби вдосконалити роботу апарату суду, проект USAID «Справедливе правосуддя» разом з Національною школою суддів та Університетом Мічиган вирішив навчити українських фахівців азам сучасного менеджменту. Деталі - «Ми всі навчалися потрохи…».

Адвокатура

ІІІ з’їзд адвокатів продовжиться в липні. Заповнивши нарешті свою квоту у складі Вищої ради юстиції, делегати не спромоглися визначитись зі представником у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Чому так сталося, можна зрозуміти як із виступів на з’їзді, так і з дискусій у кулуарах. Докладніше про це у матеріалі "Заблукали у трьох кандидатах".

Виконавча служба

Право на справедливий суд не вичерпується завершенням процесу. Кінцевим етапом є виконання судового рішення, що поки залишається найслабшою ланкою системи. Адже реальну сатисфакцію отримують лише 20% осіб, які виграли спори, а за рішеннями європейських інституцій Україна має сплатити понад 1 млрд грн. Сума ж, запланована в державному бюджеті на погашення боргу, ледве може покрити половину потреби. Про те, як розраховуватимуться зі стягувачами та коли громадяни, котрі звертаються до суду, будуть упевнені не тільки в справедливості рішення, а й у його виконанні, розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби, кандидат юридичних наук Сергій Шкляр.

Судова практика

У наукових та практичних колах неодноразово обговорювалося питання неможливості затвердження мирової угоди у господарському процесі на стадіях апеляційного та касаційного розглядів. Адже відсутність такого права на цих стадіях процесу унеможливлює виконання одного із основних завдань господарського процесу — сприяння примиренню сторін. Розглянемо, чому так сталося і який вихід із

цієї ситуації.

Про це читайте у статті "Без права на примирення" Романа Бойка, судді Господарського суду м.Києва, та Вікторії Пилипчук, провідного спеціаліста Господарського суду м.Києва.

На Чернігівщині зауважують, що основними причинами залишення цивільних позовів без руху є несплата судового збору, сплата в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, або неправильно визначена ціна позову.

Деталі у статті "Ціна захисту прав" Ольги Костенко, голови Бахмацького районного суду Чернігівської області

Законодавчі ініціативи

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, спрямований, здавалося б, на підвищення доходів вітчизняних музикантів та інших творців інтелектуального продукту. Однак при більш детальному вивченні складається враження, що ініціатива призведе до створення монополіста на ринку інтелектуальної власності, який на власний розсуд визначатиме, кому і за скільки продавати творчі напрацювання інших осіб. Детальніше у матеріалі "Грай, співай, продавай!".

Вже наступного року набудуть чинності законодавчі зміни, спрямовані на регулювання питання щодо визнання недійсними значних правочинів і правочинів із заінтересованістю. Водночас новації викликають низку запитань: такі правочини відноситимуться до нікчемних чи оспорюваних? Хто і в межах якого строку ініціюватиме таке визнання? Розв’язати ж ці труднощі мав би парламент, зробивши

положення більш чіткими й однозначними.

Про це читайте у статті "Залишили місце для загадки" Костянтина Карчевського, к.ю.н., доцента.

Закон і Бізнес