Закон і Бізнес N 26 (1220). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 26 (1220). 27 червня - 3 липня 2015 р.

Судова влада

Генеральна прокуратура повідомила про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень голові Апеляційного суду м.Києва Антонові Чернушенку. Цьому передувало проведення обшуку в установі, зокрема й у кабінеті її очільника. Як повідомив на брифінгу Генпрокурор Віктор Шокін, розслідування ведеться за фактом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу та постановлення завідомо неправосудних рішень. У свою чергу А.Чернушенко вважає: мета влади — знищити судову систему. Докладніше у матеріалі "Обшукана Феміда".

Слідчі дії, які проводилися в приміщенні Апеляційного суду м.Києва, служителі Феміди називають безпрецедентними. Про те, чому колектив установи дійшов такого висновку та як реагуватиме на ситуацію, в ексклюзивному інтерв’ю журналісту «ЗіБ» розповів представник Апеляційного суду м.Києва, член Ради суддів України Олег Присяжнюк.

Притягнення до кримінальної відповідальності за винесення завідомо неправосудного рішення окремі правники розцінюють не інакше як тиск на судову владу. Адже термінологічні невизначеності ст.375 Кримінального кодексу унеможливлюють

установлення суб’єктивної сторони злочину. Чи варто в такому випадку говорити про злочин узагалі? Про це читайте у статті"Злочин під сумнівом".

Основним напрямом реформування системи юстиції загалом має бути її спрощення. Таку думку висловлюють як вітчизняні, так і міжнародні фахівці. Проте яким чином реалізувати цю ідею — все ще дискусійне питання. Деякі посадовці наполягають на ліквідації вищих спецсудів, інші вказують на їхню необхідність. Детальніше - "Спір про банку варення".

Реформа правового сектору держави, як виявилося, не омине й конституційну юрисдикцію. Відповідальні за її втілення в життя мають намір дещо утрусити повноваження Конституційного Суду. Прикметно, що сам КС квапиться позбутися своїх повноважень щодо тлумачення законів, наголошуючи на «непритаманності» такої ролі Суду. Представники юрисдикції агітують віддати цю парафію парламентарям або Верховному Суду. Докладніше у матеріалі"Тендер на повноваження".

2013 рік для адмінланки виявився найпродуктивнішим: окружні та апеляційні суди розглянули в середньому по 6 тис. справ. І, як виявилося на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів, дехто з володарів мантій не дуже переймався якістю розгляду «соціалок», намагаючись якнайшвидше позбутися небажаного клопоту й рутини. Таке ставлення до громадян у членів комісії викликало обурення й непорозуміння. Про це читайте у статті "З якості в кількість".

Конституція

Конституційні перетворення, на які нова влада покладає багато сподівань, мали б утілитися в життя вже на початку осені. Втім, на думку одного зі співавторів чинного Основного Закону — судді Конституційного Суду у відставці, завідувача кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора юридичних наук Миколи Козюбри— постійне перекроювання Конституції не збільшує поваги до неї. А для того, щоб нова редакція все ж побачила світ і запрацювала, вчений радить реформаторам не вигадувати велосипед, а спиратися на міжнародний досвід тих країн, котрі так само, як і Україна, долали шлях від політичного розбрату до усталеної демократії.

Янукович

Уперше в практиці глава держави оскаржив власноруч підписаний акт уже наступного дня після набуття ним чинності. За офіційною версією, аби унеможливити скасування закону в судовому порядку. За неофіційною — аби убезпечити себе від зазіхань з боку Верховної Ради. Але, можливо, більш близька до правди третя, ще несподіваніша причина. Деталі у статті "Звання, помножене на нуль".

Судова практика та виконання рішень

При оформленні матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності дільничні інспектори Полтавщини допускають неохайність під час складання протоколів, неправильно вказують орган, який має розглядати правопорушення, та не дотримуються строків передання справи до суду.

Це питання у статті "Ухилення за недоглядом" аналізує Ірина Щабельська,

суддя Диканського районного суду Полтавської області.

Убезпечення громадян від порушень, які допускають суб’єкти владних повноважень, залежить від можливості суддів оцінювати правомірність рішень, прийнятих посадовцями, та стягувати матеріальну шкоду, яку спричиняють недолугі документи. Відповідні механізми можуть бути закріплені в новому Кодексі адміністративного судочинства. Докладніше - "Межі чиновницького розсуду".

Проблема невиконання рішень суду незмінно залишається у списку найбільш обговорюваних тем як професійної громадськості, так і широких верств населення. При цьому значну частку з невиконаних становлять рішення, виконання яких покладено на представників держави. Водночас правові механізми дозволяють судам переломити цю тенденцію і домогтися суттєвого зростання рівня виконання своїх рішень принаймні з боку суб’єктів владних повноважень.

Про це у статті "Стимулюймо владу звітом!" роздумує Олександр Сасевич, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України.

Вибори

Парламент зумів визначити 1 із 4 запропонованих проектів про місцеві вибори, який стане базою для ухвалення майбутніх змін. Підтримку отримала та ініціатива, в якій прописано досить простий підхід до формування місцевих рад. Водночас критики змін уже зазначили, що такий формат відкритих списків «відкриє» їх лише частково, а деякі з кандидатів наперед отримуватимуть кращі стартові умови. Деталі -

"Внутрішньовидова конкуренція".

Закон і Бізнес