Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 27 (1221). 4 - 10 липня 2015 р.

Освіта

Реформування національної правової царини триває. Прийнято закони, що мають на меті вдосконалити роботу судової системи, розробляються зміни до профільних документів, які регулюють діяльність адвокатури та правоохоронних органів. Однак все частіше фахівці з юриспруденції говорять про те, що перебудову потрібно починати з першоджерел, а саме — із системи юридичної освіти. Адже українська правнича освіта не відповідає вимогам, які висуває сьогодення до випускників юридичних вишів. Про те, наскільки таке уявлення відповідає дійсності, чи розв’язує проблему новий профільний закон та чи варто відкривати юридичні факультети у закладах з іншою спеціалізацією, кореспонденту «ЗіБ» розповів ректор Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, президент Академії правових наук України, почесний доктор Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Національного університету внутрішніх справ Василь Тацій.

Судова влада

Рада суддів не наважилася попросити Генеральну прокуратуру розслідувати факти втручання в діяльність в.о. голови Апеляційного суду м.Києва Антона Чернушенка з боку посадових осіб Адміністрації Президента. Члени РСУ

переконані: повідомити правоохоронні органи про тиск мав би сам очільник установи. Однак експерти називають іншу причину відмови підтримати А.Чернушенка. Докладніше -“Коефіцієнт корисної бездіяльності”.

4 червня Рада суддів затвердила Положення про порядок ведення суддівського досьє. Це — новела закону «Про судоустрій і статус суддів». По суті, досьє — це аналог особової справи, що використовується для оцінювання судді.

Це питання у статті “Особова справа кожного” аналізує Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду.

Вища кваліфікаційна комісія суддів почала призначати суддів на посади вперше за результатами травневого конкурсу. Перша четвірка резервістів, які склали кваліфіспит ще у 2011 році, отримала від «кваліфікаційників» рекомендації та застереження. Новачків попередили, що вони свідомо покидають столицю для здобуття досвіду. А тому клопотання про повернення «із заслання» сприйматимуться несхвально. Докладніше у матеріалі “Пункт попереднього призначення”.

Продовжуючи розглядати питання щодо звільнення суддів у відставку та за власним бажанням, члени Вищої ради юстиції продемонстрували, як вирішуватимуть складні ситуації. Зокрема, щодо звільнення тих суддів, на яких подано скаргу або які перебувають на території, що не контролюється Україною. Деталі - “В мантії не з власної волі”.

Розгубленість освітян у питанні формування самоврядних суддівських органів проявилася під час проведення двох з’їздів. Спочатку вони намагалися визначитися зі своїм представником у дисциплінарній палаті ВККС, послуговуючись алфавітом, а згодом

продемонстрували відсутність консолідації щодо кандидатури до складу ВРЮ. Про це читайте у статті “За двома з’їздами”.

Конституція

Нарешті реформатори Основного Закону вийшли на фінішну пряму. Робоча група з питань правосуддя дісталася «Прикінцевих і перехідних положень» Конституції. Втім, як виявилося, процес втілення в життя реформи може зайняти більше часу, ніж передбачалося на початку. І все — через непорозуміння всередині експертного середовища. Про це читайте у статті “P.S. для правосуддя”.

Перш ніж робити гучні заяви про те, що Конституційний Суд у 2010 р. узурпував владу та змінив конституційний лад, необхідно проаналізувати Основний Закон та умови, за яких до нього мають ухвалюватися зміни. А також те, як ця процедура реалізовувалася на практиці. Після цього можна буде зробити висновок як про рішення КС, так і про діяльність законодавця.

Докладніше у статті “Від узурпації до захисту” Сергія Вдовіченка, судді Конституційного Суду України.

Судова практика

У переважній більшості випадків шкода, заподіяна працівником майну суб’єкта, компенсується частково або в повному обсязі. Проте є випадки, коли суд стає на сторону порушника й відмовляє роботодавцеві в позові.

Над цим у статті “Не зі своєї вини”розмірковує Сергій Переверзєв, голова Барського районного суду Вінницької області.

Недавно Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», метою якого є запровадження нових ефективних засобів регулювання корпоративних

правовідносин, створення більш сприятливих умов для захисту інтересів учасників та акціонерів господарських товариств. Не заглиблюючись в аналіз усіх новел, особливу увагу звернімо на законодавче закріплення механізму похідного позову — вимоги про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, що подається учасниками (акціонерами) в інтересах товариства та від його імені.

Про це читайте у статті "Щит чи меч для інвестора?" Володимира Павленка, старшого юриста АО «Спенсер і Кауфманн», Володимира Волянського, молодшого юриста АО «Спенсер і Кауфманн».

В ситуації, коли в нашій державі відбуваються антитерористична операція, люстрація, боротьба з корупцією, перерозподіл власності, вибори і перевибори різних рівнів, безліч інших раніше невідомих для суспільства явищ, встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян, набуває надзвичайної актуальності і загальнодержавної ваги. З огляду на те, з якою легкістю багатьом резонансним подіям коментаторами і експертами різного штибу надається надто сумнівна і невиважена оцінка, спробуємо пригадати, що являють собою юридичні факти і чим вони відрізняються від іншої інформації або банальної брехні.

Докладніше - у статті "De facto — не завжди de jure" Валентина Головченка, к.ю.н., заслуженого юриста України.

Закон і Бізнес