ВСУ висловився про стягнення виконавчого збору

 Закінчення строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, саме по собі не є достатньою підставою для стягнення виконавчого збору з боржника

ПРАВОВІ ЗВІСТКИ

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 6 липня 2015 було розглянуто справу №6-785 цс 15 за скаргою боржника на дії та бездіяльність головного державного виконавця, який заарештував майно у зв'язку з неповною сплатою боргу (суми виконавчого збору).

Судом було встановлено, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору винесено до прийняття держвиконавцем заходів примусового виконання рішення, а саме винесення постанови про накладення арешту на майно боржника від 2 серпня 2011 року. Крім того, боржником було виконано вимогу постанови держвиконавця про відкриття виконавчого провадження по сплаті боргу в повному обсязі 21 квітня 2011 року, тобто також до здійснення гоісполнітелем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

ВСУ була сформульована наступна правова позиція. Положеннями ст. 1 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які виробляються на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ст. 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом 3х робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якому вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови і зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Закінчення строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, саме по собі не є тим достатньою підставою, з яким законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником у встановлений для цього термін рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Крім того, положеннями частини 3 ст. 27 Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом.Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .

Сайт "ЮРЛІГА"