На першому засіданні Ради суддів у новому році Державна судова адміністрація, звітуючи про результати роботи, наголосила: її прохань щодо видатків на судову систему розробники держбюджету на 2014 рік не почули. Проте надія на зрушення не втрачена.
Пішов за власним бажанням
Традиційно постійним учасником засідань РСУ є хтось із керівництва ДСАУ. Хоча цього разу замість її очільника Руслана Кирилюка представляли структуру його заступники. Щоправда, Володимира Півторака відрекомендували не як першого заступника голови ДСАУ, а як виконувача обов’язків керівника. Як з’ясувалося наприкінці сходин, Р.Кирилюк написав заяву про звільнення за власним бажанням. РСУ, розглянувши це питання, не знайшла підстав для відмови. Тож одноголосно підтримали прохання Р.Кирилюка.
Крім В.Півторака, який доповідав про стан затвердження інструкцій з питань діловодства, участь у засіданні взяв і заступник голови ДСАУ Зеновій Холоднюк. Його виступ щодо стану фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів у 2013 році та прогнозу
забезпечення на 2014-ий виявився найтривалішим. Проте члени РСУ схвально поставилися до доповіді: мовляв, проведено велику роботу. «Уперше за стільки років так грунтовно підготовлений звіт», — відзначив голова РСУ Василь Онопенко.
Загалом у більшості пунктів, на яких зупинявся З.Холоднюк під час доповіді, «спостерігається зрушення». Крім того, що найбільш турбує, але про це — пізніше. Проте чиновник зауважив: «Остаточні показники сформуються після отримання ДСАУ фінансових звітів з усіх судів».
Прогалини в бюджеті
Утім, важко повірити, що ті звіти якимось чином вплинуть на невтішну ситуацію з тими ж таки фінансами, які необхідні судовій владі. Звітуючи за 2013 рік, З.Холоднюк порівнював показники з даними за 2012-ий. Відповідно, намагався спрогнозувати ситуацію на 2014-ий.
Як пояснив чиновник, «у 2012 році посадовий оклад судді збільшився до 10 мінімальних зарплат, а доведені бюджетні призначення у 2013 році на зазначені цілі залишилися практично на рівні 2012-го». Таким чином, «відсоток зростання суддівської винагороди не був забезпечений державним кошторисом. На практиці це створило серйозну проблему з оплатою роботи працівників апарату». Посадовець пояснив, що фінансування приросту видатків на суддівську винагороду відбулося за рахунок скорочення видатків на оплату роботи працівників апарату.
«Незважаючи на спільні зусилля XI з’їзду суддів, РСУ, керівників вищих спецсудів, ДСАУ, збільшення бюджетних призначень на оплату праці із загального фонду шляхом унесення змін до закону про державний бюджет, на жаль, не відбулося», — констатував З.Холоднюк.
Власне, бажані зміни не потрапили й до кошторису на цей рік. «Особливість підготовки проекту держбюджету на 2014 рік у тому, що процес, у межах якого були внесені зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у частині розміру суддівської винагороди, уперше здійснювався без участі головних розпорядників бюджетних коштів», — занепокоєний З.Холоднюк. За його словами, ДСАУ спільно із судами підготували й направили до Міністерства фінансів пропозиції щодо фінансування видатків на оплату праці виключно за рахунок загального фонду, що мало б забезпечити виплати повною мірою.
Проте заступник голови ДСАУ повідомив, що підготовлений Мінфіном, схвалений Кабміном та прийнятий ВР закон про держбюджет «абсолютно не врахував пропозицій ДСАУ».
Так, до бюджету 2014 року не «потрапили» і капітальні видатки, що «унеможливлює подальший розвиток матеріально-технічної бази судів». До того ж З.Холоднюк повідомив про невтішну ситуацію і з видатками на оплату праці, які передбачені в держбюджеті «в розмірі, що забезпечує суддівську винагороду тільки на фактичну чисельність суддів і працівників апарату». При цьому видатки на оплату праці, забезпечення здійснення судочинства розподілені між видами юрисдикції та судами вкрай нерівномірно. А це, за прогнозами посадовця, створить для багатьох судів серйозні проблеми з фінансовим забезпеченням.
Суттєвим фактором, який впливатиме на фінансування судової системи, є наявність
кредиторської заборгованості за 2013 рік, яка, за словами З.Холоднюка, погашатиметься за рахунок бюджетних призначень поточного року. Так, на початку 2014 року органи судової влади мають кредиторську заборгованість у сумі 151 млн грн. Із них за джерелами фінансування із загального фонду держбюджету — 6,6 млн, за спеціальним фондом — 144,4 млн. Як зауважив посадовець, найбільша сума кредиторської заборгованості склалась у місцевих загальних судах (94,4 млн грн.), а найменша — у ВККС (3,5 млн). При цьому відзначилася Національна школа суддів — єдина, що не має кредиторської заборгованості. «Вона фінансується виключно за рахунок загального фонду бюджету», — пояснив З.Холоднюк і назвав основну причину кредиторської заборгованості — «непроведення платежів в установах Державного казначейства».
Ложка з медом
Позитивні тенденції — хіба що з надходженнями судового збору. З.Холоднюк зауважив, що законодавчі поправки наприкінці 2013 року підвищили ставки судового збору, що створює гарні перспективи.
У 2013 році середньоденні надходження до держбюджету від сплати судового збору становили 3,8 млн грн. та перевищили надходження у 2012-му на 300 тис.
Позитивні прогнози й на цей рік. За підрахунками ДСАУ, середньоденні надходження від сплати судового збору мають перевищувати 4 млн грн.
З.Холоднюк повідомив, що найбільший внесок до держбюджету у 2013 році зробив Київ — 186 млн грн., близько 20% від загальної суми надходжень. Далі розташувалися: Дніпропетровська область — 102 млн грн. (11%) і Донецька — майже 87 млн (9%). Це дані станом на 1 грудня 2013 року.
Умови для мантії
За повідомленням З.Холоднюка, із 665 місцевих загальних судів лише в 95 умови максимально наближені до належних. Це лише 15%. Із 27 загальних судів другої інстанції тільки приміщення Апеляційного суду м.Києва відповідає критеріям. Із 8 апеляційних господарських — 4 суди; із 20 місцевих господарських — 5. «Решта — потребують реконструкції та капітального ремонту. Робота проводиться, але, щоб створити необхідні умови в усіх судах, необхідні значні додаткові бюджетні призначення», — підсумував З.Холоднюк.
Він також повідомив, що на цей рік заплановані ремонти Орджонікідзевського райсуду м.Маріуполя Донецької області, Тячівського райсуду Закарпатської області, Брусилівського райсуду Житомирської області, Братського райсуду Миколаївської області, Роменського міськрайсуду та Середино-Будського райсуду Сумської області, Самбірського міськрайсуду Львівської області та Севастопольського апеляційного господарського суду.
Чого чекати у 2014-му?
ДСАУ запланувала чимало справ на цей рік, підрахувавши, скільки всього треба для забезпечення умов здійснення правосуддя. Так, планується придбати камери відеоспостереження, кондиціонери, сейфи, меблі для залів судових засідань, стаціонарні металодетектори, архівні стелажі тощо. До того ж у 2014 році мають намір купити 3815 мантій та 623 нагрудні знаки.
Згадав З.Холоднюк і про загородження зі скла, які відокремлюють підсудних від складу суду та громадян. Цього року в апеляційних судах установлять 132 таких загороджень.
Також у 2014-му ДСАУ має намір забезпечити суди кожної юрисдикції засобами фіксування процесу. «Це єдиний показник, який стовідсотково буде виконано, бо без цього не можна буде здійснювати судочинство», — запевнив З.Холоднюк.
Незважаючи на детальний звіт, численні показники, порівняння та прогнози, у декого із членів РСУ все ж виникли запитання. Так, заступник голови ради Раїса Ханова висловила занепокоєння: «Чи правильно розуміємо, що показники держбюджету 2014 року в частині оплати праці суддів сформовані виходячи з факту І півріччя 2012-го?» З.Холоднюк це підтвердив і додав, що пропозицій ДСАУ «поки що не чують».
«А чи є в нас заборгованість по заробітній платі за 2013 рік?» — приєднався до розмови член РСУ Павло Гвоздик. На це З.Холоднюк упевнено констатував: «Немає й не може бути!»
Тож залишається сподіватися, що пропозиції ДСАУ будуть почуті та враховані адресатами. Слід нарешті вирішити питання, які з року в рік стають каменем спотикання для Феміди.
_03_03.png)
