Верховний Суд вимагає термінових змін до КПК

Судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України обговорили аналіз практики застосування судами законодавства, що регулює звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності.

Актуальність аналізу обумовлена ​​тим, що не всі питання порядку здійснення судового провадження з вирішення питання про звільнення підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності чітко врегульовані нормами Кримінального процесуального кодексу .

Встановлено, що при здійсненні судом кримінального провадження щодо вирішення питання звільнення особи від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності мають місце неоднозначне тлумачення і, як наслідок, неоднакове застосування судами окремих норм законодавства, зокрема, щодо визначення строків давності при перериванні закінчення цих строків, ухилення особи від слідства і суду, обчислення строків давності при вчиненні особою декількох злочинів, скоєнні злочину кількома особами, у разі співучасті у злочині, а також у разі внесення змін до санкції статті, що передбачає кримінальну відповідальність.

Переважна більшість недоліків при здійсненні кримінального провадження про звільнення особи від кримінальної відповідальності допускається в тих виробництвах, де не встановлено особу, яка вчинила злочин , в тому числі тяжкий та особливо тяжкий злочини. Справи такої категорії фактично не розслідуються, роками по таких справах не проводяться оперативно-розшукові та слідчі дії, не вживаються дієві заходи щодо встановлення осіб, які їх вчинили, місця знаходження викраденого, з відшкодування заподіяної шкоди потерпілим.

Водночас, нерідкі випадки, коли в кримінальних процесах, в яких особа, яка вчинила злочин встановлено, досудовим слідством навмисно затягуються або взагалі не проводяться слідчі дії для того, щоб по закінченні строків давності звільнити від кримінальної відповідальності та закрити справу.

З вивчених матеріалів вбачається, що таким чином були звільнені від кримінальної відповідальності особи, які вчинили особливо тяжкі і тяжкі злочини, за результатами яких, зокрема, викликані смерть однієї або кількох осіб або тривала непрацездатність, інвалідність.

Аналітично-термінологічний та порівняльний аналіз відповідних норм КПК 1960 і 2012 років дає підстави стверджувати, що в чинному КПК відсутні норми, що передбачають підстави і порядок звільнення невстановлених осіб від кримінальної відповідальності у разі закінчення строків давності , тому це питання потребує негайного законодавчого врегулювання.

Узагальненням виявлені складні як теоретичні, так і практичні питання застосування положень чинного законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності (покарання), надано пропозиції щодо шляхів вирішення існуючих проблем, зокрема їх законодавчим врегулюванням (внесенням доповнень до КПК). За інформацією прес-служби ВСУ .