Чому досягнення компромісу між учасниками кримінально-правового конфлікту слід оцінювати як ефективне правосуддя, розповів суддя ВС

Залежно від мети і завдань кримінальної процесуальної діяльності кримінальна процесуальна форма може бути уніфікованою (тобто єдиною) або диференційованою (тобто характеризуватися наявністю різних порядків здійснення кримінального провадження). Якщо метою кримінального процесу є лише притягнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання, то, відповідно, процесуальна форма судочинства відзначається високим ступенем уніфікації, адже діяльність усіх суб’єктів, які здійснюють провадження, підпорядкована досягненню цієї мети, і тому в такій моделі не лишається місця механізмам захисту приватного інтересу, консенсуальним процедурам тощо.

Якщо ж мету кримінального провадження розглядати через врегулювання кримінально-правового конфлікту, то і завдання, що мають бути вирішені задля її досягнення, не можуть бути обмежені притягненням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності та призначенням їй покарання. Досягнення такої мети і вирішення таких завдань потребує диференціації кримінальної процесуальної форми, впровадження різних порядків здійснення кримінального судочинства, що дозволяють оптимізувати кримінальну процесуальну діяльність та збалансувати інтереси її учасників, врегулювати кримінально-правовий конфлікт в оптимальний спосіб, не залучаючи до цього зайвих ресурсів, забезпечити в якомога стисліші строки захист прав і законних інтересів потерпілого.

Про це розповів суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Сергій Фомін під час стратегічного форуму «Доступ до правосуддя в умовах викликів воєнного стану. Доступність позасудового врегулювання правових спорів для вразливих груп населення». Панель, у якій брав участь правник, була присвячена обговоренню забезпечення доступу до позасудового врегулювання спорів через систему безоплатної правничої допомоги.

Суддя зазначив, що, на його думку, застосування медіаційних процедур у кримінальному процесі можливе у трьох основних напрямах. По-перше, у справах приватного обвинувачення (перелік кримінальних правопорушень, які підпадають під цю категорію проваджень, у чинному КПК України значно розширився порівняно з КПК 1960 року), де в разі досягнення компромісу (незалежно від його мотивів) потерпілий може відмовитися від обвинувачення, що тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України як під час досудового розслідування, так і в судових провадженнях. По-друге, у провадженнях, у яких існують підстави, передбачені ст. 46 КК України, що тягне за собою закриття кримінального провадження судом у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. І, по-третє, у провадженнях, у яких, згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, можливе укладання угоди між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Спікер загалом позитивно оцінив впровадження програми відновного правосуддя, розробленої Міністерством юстиції України, і наголосив на значущості в реалізації такого проєкту участі адвокатів, які здійснюють безоплатну правничу допомогу, як насамперед фінансово незалежних від сторін кримінального провадження суб’єктів.

Разом з тим Сергій Фомін висловив думку про те, що успішна робота будь-якої програми, і в тому числі відновного правосуддя, можлива лише тоді, коли всі  учасники будуть процесуально зацікавлені в її результатах. Насамперед це стосується органів досудового розслідування і прокурора, для яких основним показником ефективності роботи залишається направлення обвинувального акта до суду і ухвалення судом обвинувального вироку.

Доповідач висловив пропозицію, адресовану законодавцеві, доповнити ст. 2 КПК України таким завданням кримінального провадження, як врегулювання кримінально-правового конфлікту у випадках, передбачених цим Кодексом, між потерпілим і особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, у тому числі із застосуванням медіаційних процедур.

У цьому разі досягнення компромісу між потерпілим і особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, буде оцінюватися учасниками кримінально-правового конфлікту і суспільством у цілому як ефективне правосуддя на одному рівні з успішно проведеним досудовим розслідуванням і притягненням особи до кримінальної відповідальності.

Стратегічний форум організовано Міністерством юстиції України та Координаційним центром з надання правничої допомоги за підтримки проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною», що фінансується урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.

Відео заходу доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=BNqImRDzYVM.