Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На засіданні Клубу юрисконсультів обговорили Закон про електронну комерцію
ПОДІЇ
Сьогодні, 30 вересня, набув чинності Закон про електронну комерцію.Навколо прийняття цього нормативного акту точілось чимало дискусій. На шляху від проекту до Закону документ зазнав левову частку правок. Щоб розібратися, який же з сьогоднішнього дня постане перед вітчизняним ринком електронна комерція, напередодні ЮРЛІГА спеціально скликала засідання Клубу юрисконсультів за участю гуру інтернет-бізнесу. Біля витоків електронної комерції: від зародка до дитинчатиОлександр Ольшанський, керівник холдингу Internet Invest Group, голова Комітету ІнАУ з питань електронної комерції повідав, що першим про законопроект про електронну комерцію заговорив екс-нардеп Юрій Полунєєв. Тоді пан Ольшанський з групою однодумців спробували відрадити депутата від задуманого, адже наближалися вибори, і поки Україна не була готова до такого нормативного акту. Але все-таки документ був розроблений. Базою законопроекту послужив Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю і відповідна Директива ЄС 2000 року, тобто нормативи, прописані ще до масового використання Google і соцмереж. Звичайно ж, у підсумку ця версія проекту виявилася слабкою і так не втілилася в життя. Через деякий час за затію врегулювати електронну комерцію в Україні взялася нинішній народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Ольга Белькова. Новий законопроект докорінно відрізнявся від попереднього, одним з його розробників виступив також і А. Ольшанський. Так, проект Ю. Полунєєва повністю «перекроїли», а потім прийняли в першому читанні. Але на цьому хірургічне втручання в проект не закінчилося: після прийняття за основу документ перетерпів ще енну кількість правок. У процесі розробки законопроекту автори зіткнулися з жорсткою позицією Нацбанку, який поставив умову, що Закон про електронну комерцію не повинен зачіпати фінансові відносини. Розробники погодилися і врахували побажання НБУ. Крім того, було чимало інших пропозицій до законопроекту, які не знайшли остаточного схвалення. Приміром, пропонувалося створити центральний репозиторій електронних угод, а до інтернет-магазинів взагалі було вимог на 50 сторінок, розповів Олександр Ольшанський. У підсумку документ знайшов лояльний характер і був орієнтований на те, щоб не порушувати права бізнесу.
У чому суть Закону про електронну комерцію?
«В основу Закону взято ідею прирівняти електронну форму договору до письмової», - роз'яснив пан Ольшанський. Зрозуміло, що довести дійсність договору, укладеного в електронній формі, складніше. Але експерти стверджують, що на практиці в суді взагалі важко заперечувати факт укладення будь-якого договору, тому в основному претензії до змісту, а не формі. Олександр Ольшанський розповів, що впровадження електронної форми домовленості обгрунтовано світовим досвідом. Приміром, свого часу, компанії Microsoft довелося відстебнути чималу суму грошей як сплати штрафів за програш у суді через компрометуючого листи Білла Гейтса.
Важливо, відзначив експерт, що Закон про електронну комерцію не регулює відносини фізосіб і не стосується лотерей, а також грального бізнесу. Крім того, особливу увагу А. Ольшанський радить звернути на визначення електронної комерції, передбачене п. 1 пп. 1 ст. 3 Закону: «Електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час здійснення угод щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснювані дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в результаті чого в учасників таких відносин виникають права і обов'язки майнового характеру ». Як роз'яснив Олександр Ольшанський, це означає, що до моменту викупу покупцем товару електронний магазин працює, як своєрідна вітрина. Тобто, в момент натискання покупцем кнопки «Замовити» зобов'язання ще не виникають. Ця норма викликала багато бурхливих обговорень. У першій редакції документа було положення про подвійному акцепт - тобто, покупець після натискання кнопки «Замовити» повинен був ще одним кліком підтвердити замовлення. Але, на жаль, відзначає експерт, ця норма була виключена у другому читанні. Хоча в Європі це цілком поширена практика.
Також виходячи з визначення електронної комерції можна укласти, що якщо покупець не оплатить товар, то договір вважається не відбувся. При виникненні неоднозначних ситуацій з ГФС, Мінфіном та іншими установами юристам важливо акцентувати увагу на п. 3 ст. 5 розділу 1 Закону: «Угода не може бути визнана недійсною у зв'язку з її вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом».Відповідно до Закону через електронну форму домовленості можна буде навіть продавати алкоголь, що підтверджується п. 4 ст. 5 розділу 1. Адже передбачено, що «якщо для здійснення діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт або надання послуг законом передбачена обов'язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб'єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на здійснення відповідного виду діяльності ». Про інформацію, яку повинен містити інтернет-сайт, щоб відповідати вимогам Закону про електронну комерцію, говориться в ст. 7 розділу 2 Закону. В принципі, в перелік необхідної до оприлюднення інформації не входить нічого екстраординарного, чого раніше б не було потрібно для здійснення нормальної госпдіяльності. Також пан Ольшанський зазначив, що електронний підпис, передбачена в Законі, не прирівнюється до електронного цифрового підпису. Коли мова йде про судові розгляди, то більшість суперечок не про підписи в договорі, а про зміст наданої послуги. При цьому доведення змісту договору не входить у сферу дії Закону про електронну комерцію.
Інтернет-магазини: як працювали, так і працюємо
Дмитро Латанський, керівник інтернет-магазину «Repka.ua», стверджує: Закон про електронну комерцію просто унормував те, що і зараз існує в цій сфері. «Глобально я не бачу революції», - зазначає керівник інтернет-магазину. Згідно Закону, інтернет-магазин - це засіб для подання або реалізації товару, роботи або послуги шляхом вчинення електронної угоди. Д. Латанський вважає, що у нормативному акті відсутнє належне визначення інтернет-магазину, і важливо дати таке визначення, виходячи з якого покупець, здійснюючи замовлення, розумів би, з ким має справу. Також пан Латанський висловив думку про умовну сертифікації, яке не схвалив пан Ольшанський. Керівник холдингу Internet Invest Group роз'яснив, що дана ідея приречена на провал, винятком може стати тільки приватна сертифікація. Даний вид сертифікації практикує компанія Woolmark, яка сертифікує вироби з чистої, натуральної вовни. Олександр Ольшанський запропонував Дмитру Латанський організувати подібну компанію в Україні.
У свою чергу, директор з юридичних питань компанії ModnaKasta Світлана Язикова зазначила, що з прийняттям Закону України зробила перший крок в утвердженні електронної комерції, тому такий нормативний акт - це тільки початок. Тим не менш, цей документ дає чітко зрозуміти, що електронна комерція вносить комфорт і вибір в наше життя. Експерт визнає, що в Законі багато прогалин, але в цілому оцінює його прийняття позитивно. «Маленькій революцією» пані Язикова називає п. 15 ст. 3 Закону, де передбачено визначення суб'єкта електронної комерції. Оскільки в даному понятті відсутня вимога про реєстрацію суб'єкта електронної комерції відповідно до законодавства України, це включає зелене світло для діяльності таких світових компаній, як Amazon, AliExpress і т.п. «Ми хочемо спеціального регулювання, щоб говорити про практичне застосування норм про електронну комерцію» , - висловила своє побажання директор з юридичних питань компанії ModnaKasta.
Основні меседжі Закону і пророцтво Ольшанського
Основні меседжі Закону про електронну комерцію озвучив на правах розробника Олександр Ольшанський.Він пояснив Світлані Мовний, що бажати спеціального врегулювання потрібно обережно, адже можна «нажелать» чогось непоправного. Зараз Закон розроблений таким чином, щоб не ставити ніяких нових рамок. Основною метою нормативного акта було узаконити практику електронної комерції на вітчизняному ринку і дати можливість бізнесу в разі необхідності захищатися.
По суті, можна прийти до висновку, що розробники керувалися головною заповіддю лікарів: «Не нашкодь».Олександр Ольшанський пророкує ще багато баталій щодо внесення поправок до Закону: «Завжди знайдуться люди, які захочуть вставити шпильку». Тому експерт радить всім зацікавленим активно брати участь в обговореннях можливих законодавчих змін. Також пан Ольшанський зазначив, що окрему подяку потрібно висловити «батьку» Закону про електронну комерцію Ольга Бєлькова, яка не побоялася вплутатися в таку ризиковану авантюру і довести справу до кінця.
Христина Головко, ЮРЛІГА
_03_03.png)
