Закон і Бізнес N 1 - 2 (1247 - 1248). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 1 - 2 (1247 - 1248). 9 - 15 січня 2016 р.

Судова влада

Володарі мантій стають більш відкритими. Цьому, безумовно, сприяли кроки, зроблені Радою суддів у напрямі розвитку комунікативної політики: створення прес-центру судової влади, запровадження інституту суддів-спікерів, розроблення правил спілкування із журналістами. Про всі ці та інші «комунікативні нововведення» в інтерв’ю «ЗіБ» розповів голова комітету РСУ з питань комунікації (в тому числі ЗМІ), суддя Львівського окружного адміністративного судуОлександр Сасевич.

Центральний райсуд м.Миколаєва демонструє одні з найкращих показників роботи не тільки в регіоні, а й в Україні загалом. Зважаючи на це, «ЗіБ» вирішив дізнатись, як очільниця цієї установи Галина Подзігун оцінює процеси, що відбуваються в судовій системі країни, перспективи майбутніх реформ та з якими труднощами їй доводиться стикатися під час виконання обов’язків.

Багато хто вірить, що бажання, задумані в новорічну ніч, протягом наступних 12 місяців обов’язково здійсняться. Чого ж чекають від 2016-го служителі Феміди та як їхні мрії можуть стати дійсністю? Докладніше -“Фінанси, захист і діалог”.

У 2014—2015 роках Конституційний Суд отримав кілька подань від «верховників», які просили перевірити, чи не порушують окремі

положення зовсім нових чи трохи оновлених законів гарантій незалежності служителів Феміди. Однак за ці 2 роки КС не висловив позиції щодо «сумнівних» норм. Незважаючи на непоспішність «конституційників», судді очікують на їхні рішення та продовжують звертатися з поданнями до КС. Докладніше -“Конституційна неквапливість”.

Вища рада юстиції ухвалила перше рішення про невідповідність вимогам щодо несумісності судді, який раніше входив до складу колегіального органу. Попереду ще низка подібних вердиктів, але вже зрозуміло, що на відкладення розгляду матеріалів Рада не погоджуватиметься. Навіть незважаючи на майбутнє рішення Конституційного Суду. Про це читайте у матеріалі “КС у ВРЮ не допоможе”.

Відповідно до міжнародних актів і національного права багатьох держав фундаментальним принципом судової влади є гарантія безперешкодного звернення до суду. Таке право передбачене й Конституцією України. Судово-правова реформа, що нині триває, спрямована на реальне забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина. Однак вона неможлива без визначення ролі судді в ній, адже суддя — центральна фігура такої реформи. Тож яким повинен бути суддя?

Над цим питанням у статті “Чи справедливі українські судді?” роздумує Олег Ткачук, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Адвокатура

Асоціація адвокатів України відзначила кінець року неформальним спілкуванням, у рамках якого підбила підсумки щорічного всеукраїнського незалежного публічного конкурсу «Адвокат року-2015». Принагідно

«ЗіБ» поцікавився в учасників заходу їхніми очікуваннями та планами на 2016 рік, думками щодо монополії адвокатів на представництво в суді та інших нагальних питань адвокатської діяльності. Деталі - “Секрети неформального спілкування”.

З огляду на те, що невдовзі в нашій країні може бути встановлена адвокатська монополія на представництво в судах, загострилося й питання щодо того, якою має бути система безоплатної правової допомоги? Чи може вона забезпечити незалежність професійного захисту, підпорядковуючись органу виконавчої влади, і чи необхідно, аби нею опікувалося адвокатське самоврядування? Про розвиток системи безоплатної правової допомоги в інших країнах, висновки з отриманого досвіду й приклади найкращих практик розповів «ЗіБ» директор будапештського офісу «Ініціативи Відкритого суспільства з питань правосуддя»Заза Наморадзе.

Трудові відносини

В перших числах листопада минулого року Верховна Рада прийняла в першому читанні нову редакцію Трудового кодексу. Більшість депутатів стверджує, що документ має привести законодавство України у сфері праці у відповідність до європейських стандартів. Водночас інші мають протилежну думку та вважають, що проект розроблений на замовлення представників великого бізнесу, а тому існує загроза обмеження прав громадян.

Про це читайте у статті “Щеплення, атестація й розмір зарплати” Сергія Чванкіна, голови Київського районного суду м.Одеси.

Судова практика

Через правову невизначеність рішення судді може формуватися під впливом чинників, що не відповідають правовим нормам. Ознакою ж

такої невизначеності є наявність положень, які можуть спричинити різні результати. І за наявності прогалин управний юрист здатний аргументувати позиції обох сторін у справі, які за своєю суттю є протилежними. Яскравим прикладом правової невизначеності та її безпосереднього впливу на судову практику є питання щодо обрання запобіжного заходу на підставі вироку, який не набрав законної сили.

Деталі - у статті “Ув’язнити не можна звільнити” Володимира Павлова, судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Недавно Вищий адміністративний суд ухвалив рішення, яке почало активно трактуватися неюридичними ЗМІ в якості прямої підстави для встановлення відповідальності Національного банку за всіма зобов’язаннями збанкрутілих фінансових установ. Проте такий висновок видається не тільки передчасним, а й надто оптимістичним.

Докладніше у матеріалі "Контроль і не більше…" Антона Клименка, провідного юриста АО «Глобал Адвокат» (аудиторсько-консалтингова корпорація «Глобал Консалтинг»).

Повернення суддею позовної заяви — річ неприємна для будь-якого юриста. Це години робочого часу і стоси паперу, змарновані через власну необачність. Утім, іноді буває так, що суддя вишукує зачіпки, аби не розглядати нецікаву або надто складну для нього справу. У такому разі змагатися доводиться вже із суддею. Як цьому запобігти — спробуємо розібратися.

Про це  читайте у статті "Була б заява"Володимира Волянського, юриста АО «Спенсер і Кауфманн».

Планування та прогнозування крокують поруч на життєвому шляху учасників господарських

відносин. Забезпечення чіткості та зрозумілості зобов’язань, а також майбутнього розвитку відносин між сторонами є надзвичайно важливим завданням. Правовим інструментом, який дозволяє ефективно досягати відповідної мети, є інститут попереднього договору. Однак, застосовуючи його, слід зрозуміти, яку він має правову вагу.

Це питання у статті "Домовилися домовитись" аналізує Роман Тарнавський, асоційований партнер ЮК CLS (м.Одеса).

Закон і Бізнес