Судовий дайджест: позиції ВСУ і роз'яснення ВГС

Верховний Суд України

Скасування незаконних правових актів не повинні ставити під сумнів стабільність цивільного обороту

Розглянувши справу № 6-3089цc15 про витребування прокуратурою державної землі, Суд дійшов висновку , що оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідально за прийняті його органами незаконних правових актів, їх скасування не повинна ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик закінчення терміну позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності або інше речове право. З огляду на статус держави і його органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК не поширюються на позови прокуратури, що пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. На такі позови поширюються положення статті 257 ЦК щодо загальної позовної давності, а на підставі частини першої статті 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Адмінсудів не підвідомчі суперечки з держреєстратором про переоформлення іпотеки

Розглянувши справу № 21-41а16 , Суд роз'яснив , що якщо спірні правовідносини пов'язані з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і повинен вирішуватися судами за правилами ГПК. Таким чином, адміністративним судам не підвідомчі справи, пов'язані з оскарженням дій держреєстратора по переоформленню права власності на предмет іпотеки на іпотекодержателя.

Чи зобов'язаний Президент ввести воєнний стан, вирішить ВАСУ

Розглянувши справу № 21-58а16 за позовом до Президента і ВР про зобов'язання ввести воєнний стан і оголосити стан війни з використанням збройних сил і військових формувань, Суд повернув його на новий розгляд в ВАСУ. Справу повернуто в ВАСУ в черговий раз, тому що не були прийняті всі заходи, необхідні для з'ясування обставин у справі при вирішенні спору. Зокрема. необхідно прояснити дійсність порушення прав, свобод і законних інтересів позивача в системному взаємозв'язку із заявою про бездіяльність суб'єкта владних повноважень. При цьому двоє суддів (Олександр Волков, Олександр Прокопенко) висловили окремі думки. Ці судді вважають, що остаточне рішення повинен був винести Верховний Суд.

Вищий господарський суд України

Роз'яснено порядок скасування заходів забезпечення позову у втраченому справі

Постановою пленуму від 14 липня 2016 року № 7 доповнено постанову № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» . Роз'яснено , що питання про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжитих у справі, яке втрачено і не підлягає відновленню, вирішує суддя (колегія суддів), в провадженні якого знаходиться справа, порушена за новим позовом. У разі, якщо заявник не скористався правом на подання нового позовної заяви, питання про скасування заходів щодо забезпечення позову вирішує суддя (колегія суддів), в провадженні якого знаходиться втрачене справу. У разі неможливості встановлення зазначеного судді (колегії суддів) визначення судді (колегії суддів) для розгляду відповідного клопотання здійснюється з використанням автоматизованої системи документообігу суду.

Оновлені правила автоматичного відбору арбітражних керуючих

Постановою пленуму від 14 липня 2016 року № 8 затверджено нову редакцію Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство. Автоматизована система є невід'ємною підсистемою автоматизованої системи документообігу суду, функціонування якої в господарських судах передбачено чинним законодавством.

Змінено постановеннє пленуму про корпоративних спорах

Постановою від 14 липня 2016 року № 7 внесено зміни до постанови «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» . З пункту 4.19 іскючен абзац, в якому йдеться про розрахунок вартості частки учасника.

Суд не повинен повертати заяву, якщо в квитанції не вказано, за що сплачено судовий збір

Змінено постановеннє від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» . Роз'яснено , що відсутність в платіжному дорученні на безготівкове перерахування судового збору або банківської квитанції про прийняття платежу готівкою відомостей про те, яке саме позовну заяву (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Доповнено постанову пленуму про участь прокурора в господарських спорах

Пленум доповнив постанову від 23 березня 2012 № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» . Зокрема, роз'яснено , що прокурору не обгрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, повертається позовну заяву.

Подати документи до суду можна через iGov

Підписано Меморандум про співпрацю щодо поліпшення процесу обміну електронними документами між судом і учасниками судового процесу. Подати документи до Суду можна через офіційний сайт, натиснувши на банер iGov. Далі слід завантажити зразок (сертифікат) електронного цифрового підпису і вказати необхідну персональну інформацію. Слідом викачуються документи, попередньо скріплені електронним цифровим підписом, і натискається кнопка «Замовити послугу». Передбачена можливість подачі клопотань, пояснень, доповнень і ін. Надалі перелік документів планується Рашира.

Європейський суд з прав людини

Скарги українців на обстріли були відхилені через неподання доказів

Суд відхилив скарги трьох українців проти України і Росії, що стосується руйнувань їх житла в ході проведення антитерористичної операції, через явну необгрунтованість. У рішенні зазначається, що є певні виняткові обставини, що знаходяться поза контролем заявників, і вони можуть зіткнутися з труднощами при поданні документальних доказів в обгрунтування своїх скарг. Тому існує практика застосування більш поблажливого підходу, при якому обґрунтованим аргументом є посилання на такі обставини. Ці міркування ще більш актуальні в умовах триваючого конфлікту, який і складає основу справжніх справ. Проте, Суд зазначив, що заявники не вказали на причини, через які вони не представили жодних відповідних документів, що підтверджують порушення Конвенції. Вони також не інформували Суд про будь-які спроби отримання хоча б фрагментарно документальних доказів, що підтверджують їх заяви.