Закон і Бізнес N 29 (1327). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 29 (1327). 22-31 липня 2017 року.

Судова влада та реформа

Нещодавно розпочала працювати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка добиратиме кадри та притягуватиме прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Проте якісне оновлення не можливе без забезпечення незалежності нового органу, для чого потрібні законодавчі зміни. Чому без незалежного органу реформа прокуратури перетвориться на фікцію читайте у статті «Обмежений суверенітет».

Однією з вимог для зайняття суддівської посади є 5-річний (раніше — 3-річний) стаж роботи у сфері права. Втім, деяким правникам, які не мали відповідного досвіду, вдалося пройти всі процедури. Вища рада юстиції відмовилася вносити подання Президентові про призначення таких осіб. У свою чергу Верховний Суд України пояснив, чому в певних випадках Рада була не права. Детальніше про це у статті «Досвід днями красен».

Інститут конституційної скарги, про який так довго говорили реформатори, нарешті дістав законодавче регулювання. Залишилося підписати та оприлюднити документ, «переформатувати» Конституційний Суд і почати захищати права громадян не покладаючи рук. Спробуємо з’ясувати, наскільки зручним та ефективним буде цей інструмент і як ним послуговуватися.

Подробиці у статті «DOC-атака на КС».

Перевірка морально- психологічних якостей та загальних здібностей учасників конкурсу на посади у Верховному Суді допомогла членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів з’ясувати, хто насправді достойний одягти червоні мантії. В багатьох випадках результати психологічного тестування підтверджували інформацію, яка містилася у досьє претендентів. Як психологічне тестування кандидатів на посади у ВС вивело на чисту воду панікерів, неправдолюбів та маніпуляторів читайте у статті «Неідеальний профіль».

Декого з громадських активістів непокоїть те, що помічники суддів можуть швидше одягти мантії, ніж інші охочі зайняти крісла служителів Феміди, і обрати кращі місця роботи. Вища кваліфікаційна комісія суддів радить не перейматися: в першу чергу проводитиметься конкурс до установ, в яких катастрофічно не вистачає законників. То кому ж насправді дістануться вільні посади, наприклад у Печерському районному суді м.Києва? Детальніше про це у статті «Перевага не в перших».

Після оголошення четвертого добору кандидатів на посаду судді деякі «спостерігачі» за перебігом реформування Феміди висловили думку про те, що помічники суддів — не найкращі претенденти на мантії, бо не готові самостійно приймати рішення. Як до такої позиції ставляться працівники судової системи? Про це «ЗіБ» дізнався в голови громадської організації «Асоціація помічників суддів України», помічника судді Вищого адміністративного суду Ольги ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКОЇ.

Вища рада правосуддя розглянула ще п’ять скарг на втручання в діяльність суддів. Три з

них відхилили, а в двох усе ж таки встановили факти, що заслуговують уваги. Детальніше — «Довели до самовідводу».

Поступово Вища рада правосуддя формує критерії того, коли можна стверджувати про наявність утручання в здійснення правосуддя, а коли все в межах дозволеного. Зокрема, певні висновки дає змогу зробити розгляд трьох повідомлень від служителів Феміди, в яких ВРП не виявила нічого крамольного. Про це читайте у статті «Вплив у межах дозволеного».

На хвилі очищення Феміди і зростання вимог до суддів законодавець установив високий прохідний бар’єр і для охочих одягти мантії. Однак «добрий» намір парламентарів може призвести до плачевних наслідків для судової системи: за результатами добору майбутніх служителів Феміди в резерві може виявитися незначна кількість кандидатів, яких не вистачить, аби заповнити навіть половину вакансій у місцевих судах. Народні обранці хочуть запобігти можливому колапсу шляхом повернення до старих правил «добірної гри». Детальніше про це у статті «За чверть до ідеалу, або Яким має бути допустиме відхилення від «кваліфікаційної норми» для претендентів на мантії».

 Практика

Серед юристів, науковців і практиків тривають дискусії щодо тлумачення передбаченого в Кримінальному кодексі поняття «істотна шкода». Предметом є питання: це поняття охоплює тільки матеріальну шкоду чи ще й нематеріальну? Крапку в дискусії могли б поставити відповідні уточнення в законі. Про це читайте у статті «Спірний критерій».

Вінницький апеляційний адміністративний суд визнав відмову в щомісячній адресній допомозі внутрішньо переміщеній особі для покриття

витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протиправною й зобов’язав призначити та здійснювати виплату грошової допомоги. Подробиці читайте у статті «Працевлаштування не змінює статусу».

Держава

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів поточні проблеми долає в робочому порядку. Проте для ефективної роботи треба забезпечити її незалежність на законодавчому рівні. Хоча б так, як передбачено для Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Про це «ЗіБ» розповів заступник голови КДКП Віктор ШЕВЧУК.

Основним процесуальним документом у процедурі притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності є постанова Верховної Ради. Рішення приймається на підставі подання про надання згоди на це. Як відбувається розгляд у сесійній залі таких подань, усі мали можливість спостерігати в останній пленарний тиждень роботи парламенту. А що ж далі та з якими проблемами можуть зіткнутися органи досудового розслідування? Про це у статті «Обмежена «доторканність».

Наприкінці травня парламент відправив на повторне друге читання проект закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (№4666). ТОВ — найпоширеніша організаційно-правова форма ведення бізнесу в Україні, тому прийняття відповідного акта вже давно на часі. З огляду на актуальність питання розглянемо детальніше новели, що пропонуються. Про це у статті «Товариство нових можливостей».

Печатки більше не обов’язкові: почав діяти відповідний закон. Це спростить ведення бізнесу, однак підприємцям варто зважати на

можливі ризики й обрати індивідуальні заходи для їх мінімізації. Про це читайте у матеріалі «Життя без штампів».

Адвокатура

Донедавна керівники українських юрфірм сиділи в шкіряних кріслах своїх кабінетів і терпляче вислуховували прохання клієнтів про допомогу. Криза сильно змінила розклади. Поважні адвокати стали опановувати ази маркетингу. Професійна діяльність щодо надання правової допомоги виявилася послугою, яку необхідно «просувати» за загальними законами бізнесу. Як організувати та розвивати відділ продажу в юрфірмі? По відповідь на це запитання «ЗіБ» звернувся до керівника консалтингової компанії HeartMarketing Олени ЦИМІДАН.

Коли через надмірне емоційне напруження конфлікт між правоохоронцями й адвокатом сягає межі застосування фізичного впливу, захисник у подальшому часто отримує порушення проти себе і дисциплінарної, і кримінальної справ. Детальніше — «Біда не приходить одна».

Закон і Бізнес