Закон і Бізнес N 34 (1332). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 34 (1332). 1 -15 вересня 2017 року.

Недавно деякі ЗМІ поширили інформацію: розмір винагороди українських володарів мантій порівняно із зарплатою їхніх європейських колег є найнижчим. Утім, у Верховному Суді України закликали не маніпулювати числами, зважати на економічний стан у державі та враховувати різницю вартості… кави в одному з райцентрів котроїсь з областей України та в Парижі чи Відні. Як розмір зарплати служителя Феміди впливає на кількість випитих ним філіжанок кофеїновмісного напою, - читайте у статті «Кава для суддів по-віденськи».

Скорочення штатної чисельності володарів мантій не торкнулося багатьох місцевих судів. Утім, це не означає, що нині в цих установах немає кадрових проблем. Так, у Сумському районному суді Сумської області тільки двоє служителів Феміди мають право здійснювати правосуддя. Відповідно до штатного розпису в установі мало би працювати п’ятеро законників. Як судді встигають вчасно розглянути всі справи? Чи потрібно матеріально заохочувати володарів мантій, які виконують роботу колег? Про це «ЗіБ» запитав у голови Сумського районного суду Сумської області Ігоря ДАШУТІНА.

Чому пошук податкових відьом у комірках чиновників і депутатів — загроза для кожного? Президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев у статті «Коли вони прийшли» звертає увагу, що у розвинених країнах зловживання державою своїми правами називається «поліцейською

шиканою». У нас дії держави, спрямовані проти бізнесу, невгодних чиновників і політиків, супроводжуються ще й підбадьорливим гулом ураженого вірусом заздрості натовпу. У низці подібних зловживань особливе місце встиг зайняти винахід фіскалів, що полягає в притягненні до кримінальної відповідальності чиновників, чиї задекларовані доходи не відповідають сумі сплачених за аналогічний період податків.

Перешкодами для призначення судді на посаду можуть стати тиск громадськості на ВРП та сумніви її членів. Вища рада правосуддя на черговому засіданні констатувала грубі порушення законодавства у діях трьох суддів із Києва. Зрештою, це стало підставою для відмови у внесенні подань про їх обрання безстроково. До того ж проти двох служителів Феміди виступили представники громадської ради доброчесності, які прийшли до ВРП з агітаційними плакатами. Докладніше – у статті «Доброчесно непридатні».

Після подій 2014 року керманичі держави самі, а також через глашатаїв-журналістів укладають у голови людей, що 100%-а заміна складу Верховного Суду України приведе до панування справедливості у суспільстві. Та чи віримо ми у здійснення такої мрії? У те, що духовні цінності — справедливість, честь та совість, мораль усе ж візьмуть гору над матеріальними? Для справжньої реформи потрібна зміна «режимних правил» а не переставляння персоналій, наголошує старший радник юстиції, суддя у відставці Аркадій Карнаух у статті «Новий ВС: утопія чи прогрес?».

«І хочеться, і колеться». Якщо до державних виконавців висунути такі ж вимоги, як до приватних, їх залишиться 20%. Попри перспективу непоганого заробітку та існування «незораного поля» для роботи, охочих стати приватними виконавцями наразі мізер. Автори

реформи гадають: може, люди недовіряють владі, вичікують, поки ґулі наб’ють першопрохідці. Лунають докори в бік правничої спільноти, перекладають на неї частину відповідальності, бо не можуть привести в професію за руку.

Адвоката, котрий наполягав на визнанні підзахисним вини у вчиненні злочину, попередили, а згодом відсторонили від справ на рік. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури двічі переглядала рішення дисциплінарної палати КДКА: спочатку в регіоні не хотіли відкривати провадження проти захисника, а потім, коли «вишка» вказала на ознаки порушення, вирішили відбутися попередженням. Про цю справу, що розглядалася на останньому засіданні ВКДКА, читайте у статті «Куми доводять до суми».

Якщо ДСАУ не визначатиме готовності храмів Феміди до запровадження електронного суду, їм доведеться виправдовуватися. Такого висновку дійшов заступник голови Солом’янського районного суду м.Києва Тарас Оксюта у статті «Перевірка на спроможність». Завдяки внесеним змінам до процесуальних кодексів судова система поступово буде відходити від морально застарілих засобів комунікації з користувачами її послуг та переходити до електронного суду. Це позитивно позначиться на якості захисту порушених прав, свобод та інтересів громадян. Утім, під час запровадження електронного суду можуть виникнути труднощі, через які храми Феміди змушені будуть виправдовуватися за неможливість повноцінного функціонування в електронному форматі.

Чи не найбільшою новелою проекту Цивільного процесуального кодексу є детальне врегулювання процедури зустрічного забезпечення. Секретар пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Дмитро Луспеник у статті

«Зустрічне забезпечення» проаналізував кілька складних питань щодо застосування нового інституту, з якими стикнуться судді

Партнер АО «Кулаков, Біднягін і партнери» Андрій Сагайдак, «Долаючи перепони банкрутства», вивчав, як захистити права та інтереси конкурсного кредитора, якщо ініціюючий кредитор не опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство, а суд зупинив відповідне провадження? Здавалося б, важелів впливу немає. Проте ефективні дії кредитора вплинули на боржника та змусили його самостійно повернути кошти. Такі приклади відомі в судовій практиці.

Антимонопольний комітет перебуває на шляху до дієвого реформування, переконана керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle Марія Ортинська. Слово «реформи» звучить в Україні на кожному кроці вже кілька років. На щастя, в деяких сферах дійсно відбуваються перетворення. Проте в інших зроблено або пропонуються лише косметичні правки. Наразі з’явилася ініціатива реформувати Антимонопольну службу. Докладніше – у статті «Конкуренція понад усе».

Хто виграє від нормативного врегулювання діяльності щодо стягнення простроченої заборгованості? Відповідь у статті «Колектора викликали» шукали експерти ЮФ Evris Катерина Бредуляк та Сергій Паперник. Сьогодні колекторська діяльність законодавчо не врегульована. Тому, «відпрацьовуючи» кредитний портфель, стягувачі вдаються до жорстких методів і не завжди діють у межах правового поля. Отже, питання відступлення та стягнення боргів уже давно потребує встановлення чітких правил.

8 липня набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на

належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №2037-VIII. Про важливі новели цього акта «ЗіБ» розповіла одна з розробниць законопроекту - адвокат, медіатор, голова комітету сімейного права Асоціації адвокатів України Ганна Гаро.

Закон і Бізнес