Закон і Бізнес N 44 (1342). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 44 (1342). 18 – 24 листопада 2017 року.

5 років тому набув чинності закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Він нарешті поклав край суперечкам про те, яка організація має об’єднати  адвокатську спільноту. Закон визначив, що в Україні діятиме єдина самоврядна організація — Національна асоціація адвокатів України. Сьогодні НААУ святкує свій перший ювілей, і «ЗіБ» вирішив дізнатися в голови НААУ, РАУ Лідії Ізовітової, з якими здобутками підійшла адвокатура до цієї дати та з якими викликами стикнулася професійна спільнота сьогодні?

Вирок у «справі Дмитра Васильця та Євгена Тимоніна» одні зустріли оплесками, інші — обуренням. Це якщо говорити про реакцію суспільства. Водночас деякі юристи в соцмережах із сумом констатували пригнічений стан вітчизняної судової системи, насамперед на місцевому рівні. Чого більше в цій справі — верховенства права чи доцільності? Які наслідки для кожного з нас може мати розширене тлумачення «антитерористичних» норм? Із цими питаннями «ЗіБ» спробував розібратися разом з адвокатом Адвокатського об’єднання «Татаров Фаринник Головко»  Наталією Вознюк, яка представляє інтереси одного із засуджених.

На обрання нового складу Ради суддів може піти не один день. Тому «самоврядники» планують поділити сценарій XV з’їзду суддів на 3 частини. Аби уникнути необхідності оголошувати перерву в роботі форуму, пропонується зібратися відразу на 3 дні. Проте

обрати 33 членів РСУ все одно не вдасться. Подробиці читайте у статті «З’їзд по кадрах».

Сьогодні в Україні спостерігається повсюдне порушення гарантій адвокатської діяльності, передбачених профільним законом. А норми Кримінального процесуального кодексу, в яких ідеться про змагальність процесу та рівні права прокурора й адвоката, залишаються декларативними. Чому європейські юристи шоковані станом дотримання прав адвокатів в Україні, читайте в публікації «Хто захистить захисників».

Делегати позачергового XIV з’їзду суддів приїхали в столицю не лише для того, щоб обрати суддю Конституційного Суду. Більше їх цікавило, чому Державна судова адміністрація так поспішає із запуском процедури оптимізації системи. Як з’ясувалося на форумі, навіть керівництво ДСАУ ще не до кінця розуміє, як відбуватиметься укрупнення установ та якими можуть бути наслідки реформаторського задуму. Втім, представники адміністрації знають: у Канаді із цим проблем немає. Дізнайтеся, чому ДСАУ не поділяє тривоги законників щодо розмитості нової мапи та не бачить небезпеки в об’єднанні судів, зі статті «До укрупнених — на перепряжних».

На засіданні Ради адвокатів України оголошено про відкриття двох закордонних представництв і вручено посвідчення 5 новим членам РАУ. Також створена робоча група з опрацювання правничого просвітницького проекту, який, на думку керівництва РАУ, може не виправдати сподівань його ініціаторів. Докладніше – у матеріалі «Долаючи кордони».

Виконувати закон повинні начебто всі. Та, якщо займаєш крісло в найвищих органах влади, виконання стає справою добровільною. А коли норма заважає поставленій меті, першу можна ігнорувати. Свідками цього всі, власне, і стали під час народження нового Верховного Суду. Як поява ВС супроводжувалася

підлаштуванням під вимоги закону та їх ігноруванням самими суддями, читайте в публікації «Народжений у муках реформи».

Конкурс на посади суддів Верховного Суду для першої половини учасників добіг кінця. Проте вдягти мантії найвищої судової установи його переможцям удасться не відразу. Незважаючи на те що вони вже склали присягу, експерти впевнені: здійснення правосуддя в установі нового зразка найближчим часом не розпочнеться. Чи встигнуть володарі мантій вивчити міжнародний досвід і законодавчі зміни до початку роботи? Відповідь на це питання – у статті «Євростандарти за 8 днів».

Випадки неналежного надання медичної допомоги, порушення прав пацієнтів в Україні – явище доволі поширене. Натомість притягнення медпрацівників до відповідальності, в тому числі кримінальної, відбувається рідко. Думки експертів, які проаналізували відсутність методики розслідування злочинів у сфері медицини, дізнаєтеся з матеріалу «Дія клятви Гіппократа».

Суддям нечасто доводиться стикатися з провадженнями щодо злочинів проти життя та здоров’я особи. Та навіть і ця невелика кількість справ може ускладнити роботу володарів мантій через порушення, які допускають органи досудового розслідування. Докладніше – у публікації «Посягання на найцінніше».

З початку 2016 р. діє інститут слідчих органів Державної кримінально-виконавчої служби. Він створювався, аби пришвидшити розслідування злочинів, скоєних усередині пенітенціарної системи. Та на практиці виявилося, що слідчі не мають змоги здійснювати свої безпосередні функції. Подробиці читайте у статті «Таємне залишиться таємним».

Угода про асоціацію з ЄС містить положення щодо інтелектуальної власності. В повному обсязі вона діє майже три місяці, однак норми національного законодавства не приведені у відповідність до цього документа. Експерти побоюються, що через колізії суди будуть перевантажені відповідними справами. Чи можуть норми щодо інтелектуальної власності в угоді з ЄС застосовуватися без імплементації в закони? Відповідь на це та інші питання – у матеріалі ««Творча» дилема».

Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій привів до використання електронних документів у всіх сферах суспільного життя. Тому формування практики їх застосування як доказів у судах є дуже важливим етапом розвитку правової системи держави. Детальніше читайте в публікації ««Цифрові» аргументи».

Закон і Бізнес