Ще 25 років тому адвокати навряд чи могли собі уявити, що документи міститимуться в їхніх мобільних телефонах. 10 років тому правники й не підозрювали, що штурмуватимуть інтернет-простір та використовуватимуть віртуальні засоби зв’язку. А нині суди здійснюють електронний обмін інформацією зі сторонами процесу, а останні отримують виклики на засідання за допомогою СМС-повідомлень. Та це лише початок змін, у майбутньому учасників судових процесів очікують свіжі новації…
Зачекайте годинку!
Запровадження системи електронного правосуддя широко обговорюється в професійних колах. Про новели у взаємовідносинах судів і громадян «ЗіБ» неодноразово інформував (див. №№23, 26). Та час, як відомо, вносить свої корективи й диктує нові правила гри. Та й адвокати — народ недовірливий: представники цього ремесла, як правило, бажають застрахуватися від можливих ризиків і вишукують підводні течії в запропонованих ініціативах.
Для того щоб поставити всі крапки над «і» в питанні електронного правосуддя, ВГО «Асоціація адвокатів України» організувала семінар «Реалізація проекту «Електронний суд» — алгоритм дій».
Чи поінформовані судді про впровадження новацій? Як обчислюватимуться процесуальні строки за новою системою? Що таке електронний цифровий підпис та як уберегтися від його несанкціонованого використання? Які ризики несе реалізація проекту для учасників процесу? Чи доведеться платити кошти за користування «Електронним судом»? Кількість запитань учасників з кожною хвилиною зростала як гриби після дощу.
Втім, після виступів доповідачів, зокрема керівника проекту «Електронний суд» ДП «Інформаційні судові системи» Олександри Самборської, яка презентувала новацію та розклала все по поличках, інформаційний голод учасників нарешті було втамовано.
Та про все по порядку. Як відомо, на виконання наказу Державної судової адміністрації «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» від 31.05.2013 №72, із 17 червня цього року всі місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції «спілкуються» з учасниками процесу шляхом надсилання останнім процесуальних документів у електронному вигляді (паралельно з їх паперовим примірником).
Крім того, ДСАУ спільно з ДП «Інформаційні судові системи» реалізовано проект «Електронне правосуддя», покликаний полегшити роботу як суддям, так і учасникам процесу, налагодити систему електронного обміну з базами даних інших державних органів та установ. Результатом упровадження цього проекту стане пришвидшення розгляду судових справ, скорочення часових та грошових витрат, і, як наслідок, зростання довіри громадян до правосуддя, переконаний начальник управління з питань судового діловодства ДСАУ Олександр Слоніцький.
Так, на веб-сайтах судів та в їх будівлях розміщено повідомлення про проект. Така реклама, за словами доповідача, сприяє популяризації системи та збільшенню кількості її користувачів — фізичних і юридичних осіб.
Після реєстрації сторін процесу в системі «Електронний суд» шляхом заведення поштових скриньок на офіційному веб-порталі судової влади (за адресою mail.gov.ua) для кожної зі сторін створюється особистий електронний кабінет. Однак заведення такого «робочого місця» потребує згоди його користувача. За інформацією О.Слоніцького, наразі такі електронні кабінети отримало лише близько 3 тис. осіб. Утім, чиновник упевнений, що у випадку внесення відповідних змін до внутрішньої судової документації кабінети реєструватимуться автоматично, без залучення користувачів, що приведе до їх збільшення.
До речі, завітавши на веб-портал «Судова влада України», вже сьогодні є можливість ознайомитися зі списками справ, призначених до розгляду в тому чи іншому суді. Як повідомив О.Слоніцький, у найближчому майбутньому планується оприлюднення календаря судових засідань, що проводитимуться в режимі відеоконференцзв’язку.
Та повернімося до електронного листування між судами та сторонами у справі. Як повідомила в коментарі «ЗіБ» О.Самборська, своєчасне направлення сторонам процесуальних документів є «зоною відповідальності» безпосередньо судді, котрий розглядає справу. Повний текст судового рішення законник долучає до системи (скріпивши електронним цифровим підписом) — і документ потрапляє до Єдиного державного реєстру судових рішень, а потім автоматично — на електронну пошту учасника процесу. Уже через годину-другу користувач «Електронного суду» отримає окремими файлами текст судового рішення та електронний цифровий підпис судді.
Питання, як бути з процесуальними строками за новою системою, зокрема, з якого часу розпочинати їх відлік, роз’яснив перший заступник генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» Віталій Живаєв, який зауважив, що наразі такі строки обчислюються, починаючи з дати отримання стороною процесу поштового повідомлення, а не інформування в електронному вигляді (враховуючи те, що паперовий документ наразі є обов’язковим). У той же час він запевнив: у разі повного переходу на електронний документообіг процесуальні строки починатимуться саме з дати доставлення документа на електронну пошту користувача системи.
Правосуддя, не виходячи з дому
Поряд з тим у 15 вітчизняних судах запрацювала система виклику сторін процесу до суду шляхом надсилання їм СМС-повісток (цій ініціативі передувала успішна реалізація пілотного проекту в Автозаводському районному суді м.Кременчука, апеляційних судах Закарпатської, Дніпропетровської, Харківської та Хмельницької областей, а також деяких районних судах столиці).
Надсилання учасникам процесу судових повісток у вигляді СМС-повідомлень здійснюється відповідно до вимог ч.1 ст.135 Кримінального процесуального кодексу та ч.6 ст.74 Цивільного процесуального кодексу. Натомість Кодекс адміністративного судочинства таких норм не містить.
«Мобільна» система виявилася настільки популярною та зручною, що долучитися до цієї ініціативи виявляють бажання дедалі більше керівників апарату судів, які, як зазначає О.Слоніцький, регулярно телефонують і запитують, чи можуть вони запровадити цей проект у своєму суді.
До речі, якщо ви хочете випробувати таку новацію на власному досвіді, складного в цьому нічого немає. Учаснику процесу необхідно лише подати до суду заявку в паперовому вигляді (форму можна роздрукувати, використовуючи офіційний веб-портал судової влади). Однак О.Самборська наголошує: у випадку неможливості отримання СМС-повідомлень через зміну номера мобільного телефону або з інших причин слід обов’язково повідомити про це суд. Інакше спрацьовуватиме принцип мовчазної згоди й уважатиметься, що повідомлення користувач отримав.
Здавалося б, система настільки зручна, проста й зрозуміла, що питань щодо користування нею не має виникати. Та, як відомо, усі нововведення спершу супроводжуються певними процедурними труднощами. У випадку виникнення останніх фахівці радять звертатися по допомогу до професійної мережі «Феміда», яка слугує майданчиком для спілкування між суддями, адвокатами та іншими користувачами системи, зокрема щодо проблем в її роботі.
Щодо переваг, які надає учасникам процесу «Електронний суд», начебто все зрозуміло. А що очікує адвокатів, їхніх клієнтів та самих суддів у майбутньому? Так, другий етап проекту, втілення якого заплановано на початок наступного року, передбачає можливість надсилання до суду позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також інших документів у електронному вигляді. Спочатку це здійснюватиметься паралельно з паперовими документами, а згодом — виключно в електронній формі.
Втім, на реалізацію ініціативи доведеться зачекати щонайменше 2,5 року. Так, О.Слоніцький наголошує, що в разі безперебійного функціонування проекту ініціюватимуться відповідні законодавчі зміни, на підготовку, розгляд та прийняття яких знадобиться час, тож говорити про завершення втілення системи в життя можна не раніше 2016 року.
А от уже в наступному році громадяни та юрособи, не виходячи з дому, зможуть надсилати до суду скріплені електронним цифровим підписом документи, дистанційно здійснювати інші процесуальні дії під час провадження шляхом використання «Електронного суду».
Крім того, як повідомив О.Слоніцький, планується створення механізму, завдяки якому сторони процесу матимуть змогу отримувати копії протоколів технічної фіксації судових засідань в он-лайн-режимі (за допомогою особистого електронного кабінету користувача). Тож диски, які захисники прихоплюють із собою для здійснення запису протоколів, уже не знадобляться.
Програма все бачить
Водночас деякі учасники засідання розглядали запропоновані нововведення не те що крізь рожеві, а крізь темні окуляри. Так, неодноразово висловлювалися думки з приводу того, що в основу проекту має бути покладено надійність і якість, а їх забезпечення неможливе без сертифікації системи. Крім того, здійснювати перехід виключно на електронний документообіг недоцільно, адже громадяни повинні мати вибір. На це начальник управління (центру) сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів Олег Матвєєв парирував: «Електронний документообіг — це те, до чого врешті-решт ми всі прийдемо». Погоджується з ним і О.Слоніцький: «Електронний суд — це не чорна скринька… Хіба що є нюанси щодо захисту інформації».
До речі, цей аспект потребує окремої уваги. Так, запровадження електронного правосуддя змінює правове, технічне та інформаційне забезпечення формування судових справ. У цьому контексті О.Слоніцький зауважив, що наразі пріоритетними завданнями є забезпечення ефективного функціонування таких інформаційно-технічних складових електронного суду, як створення та модернізація локальних комп’ютерних мереж у судах, підключення їх до високошвидкісних каналів зв’язку, формування єдиного електронного архіву судових документів і, нарешті, забезпечення їх надійного зберігання. За його словами, у зв’язку з переходом до електронного правосуддя дедалі актуальнішим стає питання захисту інформації — як тієї, що в приміщенні суду, так і тієї, що передається каналами зв’язку.
Що стосується можливих ризиків використання електронного підпису, то О.Матвєєв запевнив: підробити, звісно, можна все що завгодно, однак, як тільки програма «побачить», що документ зазнав модифікації, продовжити роботу в ній буде неможливо, адже все фіксується.
_03_03.png)
