Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Дискримінація в оплаті праці створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю. Такий висновок зробив Позачерговий ХVІ з’їзд суддів України в рішенні, текст якого друкує «Закон і Бізнес».
Позачерговий XVI з'їзд суддів України
Рішення
19—20 грудня 2018 року м.Київ
Про стан виконання рішень з’їздів суддів України, зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів
Заслухавши звіт голови Ради суддів Ткачука О.С. про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів у період між з’їздами суддів, інформацію голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Козьякова С.Ю. про діяльність ВККС, інформацію голови Державної судової адміністрації Холоднюка З.В. про діяльність щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади, виступи делегатів та запрошених осіб, відповідно до стст.126, 129, 132 закону «Про судоустрій і статус суддів», позачерговий XVI з’їзд суддів
ВИРІШИВ:
Щодо виконання рішень з’їзду суддів та підзвітності з’їзду суддів
Задля організаційної єдності функціонування органів судової влади закликати Вищу раду правосуддя, ВККС, Верховний Суд, ДСАУ, Національну школу суддів здійснювати належну координацію в системі судоустрою та сприяти РСУ у розробленні та організації заходів щодо виконання рішень з’їзду суддів, залучати для консультативних функцій консультативну раду голів судів при ВРП та органи суддівського самоврядування.
запровадити практику підзвітності з’їзду суддів, обраних з’їздом суддів до органів суддівського врядування та самоврядування;
у разі необхідності порушувати питання про висловлення недовіри та ініціювання перед відповідними органами судової влади питання притягнення до відповідальності, дострокове припинення повноважень посадових осіб державних органів та установ системи правосуддя;
розробити та затвердити Порядок висунення кандидатів для обрання на посади членів РСУ на основі принципів професійності, публічності, політичної нейтральності;
ініціювати перед НШС розробку актуальних навчальних програм і курсів.
Щодо зміцнення незалежності судів, суддів, захисту професійних інтересів суддів
Вважати неприпустимими прояви корупції, інші випадки неправомірної поведінки суддів, зокрема порушення Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципів поведінки суддів.
Суддям спрямовувати свою діяльність на підвищення авторитету та ефективності правосуддя.
Запропонувати комунікативному комітету системи правосуддя розробити проект змін до ст.3 закону «Про Вищу раду правосуддя» щодо обов’язковості консультативних висновків ВРП, в якому передбачити положення про заборону внесення на розгляд Верховної Ради законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою та статусу суддів за наявності негативного висновку із цих питань.
розглянути питання про залучення до співпраці із прес-службою органів суддівського самоврядування суддів-спікерів з кожної області;
розглянути питання матеріально-фінансового забезпечення діяльності РСУ щодо висвітлення діяльності органів судової влади;
проводити регулярні брифінги при прес-службі органів суддівського самоврядування із залученням суддів-спікерів.
Щодо визначення навантаження на суддів та граничної чисельності суддів у судах
граничної чисельності суддів у судах, у тому числі при утворенні судів, не враховують змін у процесуальному законодавстві й потребують ужиття невідкладних заходів з боку ДСАУ, зокрема в частині виконання пп.4.4 та 4.6 п.4 рішення чергового ХV з’їзду суддів від 7.03.2018.
Щодо обмеженьта дискримінації у виплаті суддівської винагороди
У зв’язку із цим звернути увагу ДСАУ на необхідність дотримання положень стст.72, 107 законів про працю, абз.1 ч.4 ст.56 закону «Про державну службу» стосовно оплати роботи суддів та працівників апарату.
реалізації цього пункту рішення, зокрема шляхом ініціювання законодавчих змін, якими запровадити доплату до посадового окладу судді за понаднормове (вище модельного) навантаження на суддю.
констатуючи, що рекомендації Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) щодо забезпечення швидкого та ефективного оцінювання всіх суддів як надзвичайного заходу не реалізовано (п.38 висновку №803/2015, м.Страсбург, 26.10.2015);
враховуючи положення ст.130 Конституції, в якій зазначено, що «держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів» та що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій»;
враховуючи Основні принципи незалежності судових органів (схвалених резолюціями №№40/32 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29.11 та від 13.12.85) та інші міжнародні стандарти у сфері судоустрою та статусу суддів, де звернуто увагу на необхідність усіма можливими національними та міжнародними органами гарантувати незалежність суддів, у тому числі здійснювати належне матеріальне забезпечення суддів;
враховуючи висновок Консультативної ради європейських суддів Ради Європи «Запобігання корупції серед суддів» від 9.11.2018 №21, в якому зазначено, що компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії; адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні
виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи; це також є важливими гарантіями проти корупції в судових органах;
враховуючи юридичні позиції, висловлені в рішенні Конституційного Суду від 4.12.2018 №11-р/2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень чч.3, 10 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про забезпечення права на справедливий суд»;
констатуючи, що захищеність суддів на рівні Конституції є найважливішою гарантією незалежності судової влади, неупередженого, об’єктивного, безстороннього та незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права та конституційного ладу в державі;
враховуючи, що Конституція закріплює однаковий юридичний статус суддів через систему гарантій забезпечення їх незалежності, яка є невід’ємною складовою їхнього статусу; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм, вона пов’язана з набуттям статусу судді, має юридичне призначення, спрямоване на захист прав і свобод людини і громадянина через здійснення правосуддя незалежним і безстороннім судом (суддею);
зважаючи на те, що розмір суддівської винагороди, визначеного для категорії суддів — «судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання», є зменшеним відносно гарантованого розміру винагороди судді для категорії суддів «судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання», що створює
загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення;
з метою забезпечення реалізації зазначених положень ужити таких заходів:
висловити позицію з’їзду суддів щодо підтримки проекту «Про внесення зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№9294);
запропонувати Верховному Суду невідкладно розглянути проект «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№9294) у межах повноважень про надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;
запропонувати ВРП, ВС, РСУ забезпечити представництво та доведення позиції з’їзду суддів при розгляді проекту закону №9294 відповідними комітетами КМ, відповідними комітетами ВР;
запропонувати комунікативному комітету системи правосуддя розробити проект закону щодо соціального захисту суддів у відставці.
продовжувати роботу щодо узагальнення судової практики;
здійснювати забезпечення місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування; забезпечення проведення щорічних конференцій (семінарів) для правничої спільноти, громадських організацій з актуальних практичних проблем судової
практики, зокрема нового процесуального законодавства.
Джерело: «Закон і Бізнес»

