Верховний Суд України оприлюднив пропозиції до законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України». Так, зазначено, що ст. 3 законопроекту пропонується ввести Спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, завданням якої є проведення люстраційної перевірки суддів . Спеціальна комісія складається з 17 членів, по чотири з яких обираються Вищою радою юстиції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, три члена - Кабміном, шість членів - Верховною Радою, двоє з яких повинні бути суддями.
ВСУ зазначив, що питання кар'єри суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальностінеодноразово були предметом розгляду міжнародних організацій, за результатами чого прийнято низку документів.
У Висновках № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісного поведінки та неупередженості, зазначається, що професійні стандарти діяльності суддів є найкращим прикладом поведінки, до яких всі судді повинні прагнути. Прирівнювання недотримання цих стандартів до неналежного поведінки, яке тягне дисциплінарне провадження, буде перешкоджати подальшому розвитку таких стандартів і може привести до неправильного їх розумінню. Тому для відкриття дисциплінарного провадження порушення повинно бути серйозним і кричущим; основою для розслідування не може бути просте недотримання професійних стандартів . У тому ж Висновку йдеться про право судді на справедливий розгляд своєї справи - все дисциплінарні справи повинні вирішуватися відповідно до визначених стандартів судового процесу.
З урахуванням викладеного ВСУ вважає за необхідне передбачити в законопроекті норми, що регулюютьпорядок, підходи та критерії оцінки, які будуть застосовуватися при проведенні люстраційної перевірки суддів. Це буде відповідати пункту 17 Основних принципів незалежності суддів , схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, в яких зазначено, що обвинувачення або скарга, що надійшли на суддю в ході виконання ним професійних обов'язків, повинні бути невідкладно і безсторонньо розглянуті згідно з відповідною процедурою. Суддя має право на відповідь і справедливий розгляд .
Питання обрання членів Спеціальної комісії та представництва суддів у її складі також викликали зауваження у ВСУ. Так, з метою забезпечення принципу незалежності суддів, а також запобігання необгрунтованого притягнення їх до відповідальності, запропонована відповідно до законопроекту Спеціальна комісія повинна відповідати вимогам щодо створення судової ради в сенсі Висновку № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів щодо судової ради на службі суспільства.
Відповідно до положень цього Висновку члени такої ради мають обиратися враховуючи їх компетенцію, досвід, розуміння суддівської діяльності, здатність вести дискусію і культуру незалежності. Члени комісії, які не є суддями, можуть обиратися з числа видатних юристів, професорів університетів з певною тривалістю стажу, видатних громадян. Кандидати в члени судової ради не повинні бути на сьогодні політиками, членами парламенту, працівниками виконавчої влади.
Як наголошується в цьому Висновку, щоб гарантувати незалежність такого органу, повинні існувати правила, які забезпечують обрання членів - суддів судової владою. У зв'язку з цим рекомендується, щоб судді - члени обиралися іншими суддями відповідно до методів, що гарантують широке представництво судової системи на всіх рівнях.
Аналогічні рекомендації містяться в Спільному висновку Венеціанської комісії та Дирекції зі співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи від 11 жовтня 2010 року № 588 щодоЗакону «Про судоустрій і статус суддів». Аналіз цього Висновку вказує на необхідність забезпечення того, щоб більшість у складі органу, до відання якого належать питання відповідальності судді, становили судді, обрані самими ж суддями.
Зважаючи на зазначені стандарти у сфері правосуддя, ВСУ вважає, що більшість у складі Спеціальної комісії повинні складати судді, обрані суддями . Крім того, з метою забезпечення об'єктивності розгляду Комісією питань суддівське представництво в ній повинно бути забезпечено від судів всіх юрисдикцій і рівнів судової системи.
Звернуто увагу, що в законопроекті відсутні обмеження в часі за судовими рішеннями, які підлягатимуть перевірці Спеціальною комісією. Така невизначеність може призвести до того, що перевірці підлягатимуть судді, які приймали рішення, які не відповідають рішеннями Європейського суду з прав людини (пункт 5 частини першої статті 4 законопроекту), з моменту ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини та основних свобод , тобто з 1997 року (!). Аналогічна ситуація може виникнути з перевіркою суддів, які виносили рішення, що істотно обмежують конституційні права і свободи громадян (пункт 4 частини першої статті 4 законопроекту).
Вимагають також врегулювання питання терміну повноважень Спеціальної комісії, організації її діяльності та порядку фінансування.
Звернуто увагу, що ряд положень законопроекту потребує більш чіткої регламентації. Зокрема, частина перша статті 4 законопроекту, що визначає складові змісту перевірки , має такі недоліки.
У пункті 4 частини першої цієї статті міститься оціночне поняття «істотне обмеження» конституційних прав і свобод громадян , що не відповідає принципу юридичної визначеності і може привести до різного його тлумачення і вибірковому підходу до визначення рішень, за якими буде здійснюватися перевірка, і як наслідок - розправи над суддями .
Відповідно до пункту 6 частини першої цієї статті перевірка судді здійснюється за наявності дисциплінарних проваджень щодо нього та характеру застосованих дисциплінарних стягнень. Одночасно в цьому пункті не визначено, які конкретно дисциплінарні провадження будуть перевірятися і яке рішення буде приймати Спеціальна комісія в разі виявлення порушень при дисциплінарному провадженні щодо судді. Така невизначеність не виключає масового звернення суддів до Спеціальної комісії про перегляд застосованих до них дисциплінарних стягнень.
Крім того, законопроект передбачає проведення атестації суддів Вищою кваліфікаційною комісією суддів . Одночасно в Законі від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів», який визначає повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відсутнє визначення поняття «атестація суддів», тому даний процес вимагає детальної регламентації в законопроекті з визначенням поняття атестації, строків її проведення та т.п.
У частині другій статті 5 законопроекту передбачається звільнення суддів за порушення присяги за результатами перевірки , проведеної Спеціальною комісією, без додаткового встановлення цих обставин Вищою радою юстиції. ВСУ вважає, що це положення потребує узгодження з вимогами статті 131 Конституції, де відповідні повноваження закріплені за Вищою радою юстиції.
На погляд ВСУ, сфера дії законопроекту повинна поширюватися і на суддів Конституційного Суду України , оскільки відповідно до частини третьої статті 124 Конституції судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
У Прикінцевих положеннях до законопроекту пропонується встановити новий порядок обрання делегатів на з'їзд суддів , тобто по суті відновити той, який діяв відповідно до Закону від 7 лютого 2002 року «Про судоустрій України». У результаті цього на з'їзд суддів необхідно буде запрошувати близько 800 делегатів, що суттєво ускладнить скликання і проведення з'їзду суддів.
Крім того, у Прикінцевих положеннях містяться норми стосовно надання Кабміну повноважень щодо прийняття нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності спеціальної комісії з перевірки суддів, порядок проведення атестації суддів, механізм перевірки достовірності та повноти відомостей, що містяться в деклараціях про доходи та витрати суддів і членів їх сімей. На погляд ВСУ, ці норми не узгоджуються з вимогами статті 6 Конституції щодо принципу поділу гоударственно влади та пунктом 14 частини першої статті 92 Основного Закону України, згідно з яким виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів.
Нагадаємо, раніше ВСУ заявляв , що вважає законопроект своєчасним. Крім того, законопроект був підтриманий Кабміном, правозахисники запропонували його доопрацювати, а Мін'юст пообіцяв , що врахує пропозиції адвокатської спільноти України та громадськості.
_03_03.png)
ВСУ висловив своє бачення окремих положень законопроекту про люстрацію суддів, в цілому підтримуючи його ідею