Визнання порушення ПДР не є достатнім доказом правомірності постанови про адмінправопорушення

Суть справи: водій оскаржив постанову інспектора поліції, якою його притягнено до адмінвідповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги він зазначив, що суть поставленого йому за провину правопорушення полягає в тому, що керуючи транспортним засобом, він зупинив автомобіль на проїзній частині в два ряди, чим порушив ПДР. Позивач зауважив, що під час спілкування з поліцейським він пояснив, що здійснив вимушену аварійну зупинку, оскільки вимкнувся двигун його автомобіля, та повторно запустити двигун не було можливості у зв'язку із поломкою ключа, яка сталася незадовго до цього. Між тим, як зазначив позивач, оскільки він не міг прибрати повністю автомобіль з проїзної частини через щільне паркування транспортних засобів вздовж проїзної ділянки та відсутність вільного місця, він був змушений залишити автомобіль, але водночас увімкнув в автомобілі аварійну світлову сигналізацію.

Місцевий суд задовольнив позовні вимоги.

Однак апеляційний суд відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів скасувала рішення в апеляції і направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказавши наступне.

Відповідну постанову у справі № 537/2088/17 ВС прийняв 15.05.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.

Читайте також: Як обраховується строк оскарження постанови про порушення ПДР, зафіксоване в автоматичному режимі: ВС

Що стосується висновку суду апеляційної інстанції про факт правопорушення, то такий, на думку колегії суддів, є поспішним, оскільки не з'ясовними залишилися істотні для цієї справи обставини.

Зокрема, суд залишив поза увагою доводи позивача про те, що зупинка була вимушеною і зумовлена технічною несправністю автомобіля (що підтвердили троє свідків, показання яких врахував суд першої інстанції і мотивів, через які їх відхилено, апеляційний суд не зазначив); не з'ясовано яку саме заборону (зупинки/стоянки) і який саме дорожній знак порушив/не виконав позивач, відтак який конкретно пункт ПДР порушено.

ВС вказав, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.

Читайте також:

ВС роз'яснив, що означає презумпція невинуватості у справах про порушення ПДР

Яка помилка поліцейського анулює штраф за порушення ПДР

Справа про адмінправопорушення закривається, якщо інспектор не дозволив водію залучити адвоката

Рапорт інспектора поліції не є доказом вчинення водієм адмінправопорушення: ВС

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН